12 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3200/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 р. в адміністративній справі №160/3200/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАНС ХОЛОД"
до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАНС ХОЛОД" задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів справи вбачається, що скаржник не сплатив судовий збір в сумі 34578,00 грн. (1921,00 грн.*12*1,5) за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Скаржник в апеляційній скарзі не вказав дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 ст. 55 КАС України встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 6 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Частиною 3 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Отже, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена у визначеному законом порядку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 р. (далі - Правила), право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.
Відповідно до пунктів 1, 2, 8 глави 10 розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.
Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.
Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Аналогічні положення встановлені п. 71, п. 72 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 (далі - Типова інструкція), а саме: напис про засвідчення документа у паперовій формі складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис". Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
У п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 5 (далі - Стандарт), також передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціала(-ів) та прізвища і дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи, або печатки для копій.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона подана представником скаржника ОСОБА_1 .
До апеляційної скарги додано копію довіреності від 24.05.2019 р. №39-99-11-17/4/279, видану виконуючим обов'язки голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_2 , на представництво ОСОБА_1 інтересів скаржника без права передоручення із строком дії протягом одного року.
Копію доданої до апеляційної скарги довіреності засвідчено ОСОБА_3 , проте, напис про засвідчення копії не скріплено відбитком печатки.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 у справі №527/363/18 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки її ухвалено за інших обставин. Так, у зазначеній постанові Верховним Судом було встановлено, що "додана до апеляційної скарги, засвідчена у відповідності до вимог до оформлення копій документів, визначених пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55), а також пунктами 76, 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242". Також Верховний Суд зазначив, що "така процесуальна підстава для повернення апеляційної скарги, як не підтвердження повноважень щодо підписання скарги, на яку послався суд апеляційної інстанції, вказаною законодавчою нормою не передбачена".
Проте, у цій справі додана до апеляційної скарги копія довіреності представника не відповідає вимогам Правил, Типової інструкції та Стандарту в частині скріплення печаткою напису про засвідчення паперової копії.
Належним чином засвідчена копія зазначеної довіреності або її оригінал відсутні і в матеріалах справи.
Отже, вказані обставини свідчать про те, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України є підставою для повернення апеляційної скарги.
Водночас у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 569/907/18 Верховний Суд дійшов висновку, що "під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.
Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства ...".
Єдиним процесуальним засобом пересвідчитись у наявності у представника скаржника повноважень на представництво інтересів скаржника на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у суду апеляційної інстанції є положення ч. 2 ст. 298 КАС України.
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Однак, вимоги до апеляційної скарги, що встановлені ст. 296 КАС України, не містять обов'язку представника долучити до апеляційної скарги засвідчену у визначеному законом порядку копію довіреності або її оригінал.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, з урахуванням викладеного, слід застосувати аналогію ч. 2 ст. 298 КАС України щодо надання до суду на підтвердження повноважень представника скаржника оригіналу довіреності або засвідченої у встановленому законом порядку копії довіреності.
За таких обставин, апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 7, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 р. у справі №160/3200/19 залишити без руху.
Надати Державній фіскальній службі України строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору в сумі 34578,00 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; рахунок отримувача: 34317206081005; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: "*;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації скаржника), Третій апеляційний адміністративний суд");
- надати оригінал довіреності або засвідчену у встановленому законом порядку копію довіреності на підтвердження повноважень представника ОСОБА_1 ;
- вказати дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко