06 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3047/19
Суддя І інстанції - Юрков Е.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив:
- застосовуючи принцип верховенства права що права людини визнаються найвищими цінностями та визначаються зміст і спрямованість діяльності держави та пряму дію ст.1-3-24-46-48 основного Закону України - Конституції України зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію як іншим громадянам України - пенсіонерам, не порушуючи Конституційні права;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відшкодувати ОСОБА_1 кошти на придбання канцелярських товарів та виготовлення копій документів для подання позовної заяви в сумі 15 грн. ФОП, який надавав ці послуги працює на спрощеній системі оподаткування і я не можу надати товарний чек з навмисних дій керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.. я був вимушений звернутись до суду;
- всі судові витрати покласти на Міністерство соціальної політики України так як з їх бездіяльності ОСОБА_1 знаходиться за межею бідності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу.
Підставою для повернення позовної заяви позивачу стало те, що у строк наданий судом всі недоліки позовної заяви не було усунуто.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно з якою просить її скасувати та винести рішення про повернення позовної заяви для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху виконав, а відтак ухвалу винесено передчасно.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
В свою чергу, згідно із ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
Підставою для залишення позовної заяви без руху, стало те, що ОСОБА_1 у позовні заяві:
- не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;
- заявляючи вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, не вказує, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єктів владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та зумовили необхідність звернення з даним позовом до суду.
Копію вищезазначеної ухвали, позивач отримав 24 квітня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
07 травня 2019 року ОСОБА_1 надано до суду лист з доданими до нього документами, зокрема, копії паспорта, ідентифікаційного коду та пенсійного посвідчення, позовної заяви в новій редакції.
Однак, позовну заяву було повернуто ухвалою від 10 травня 2019 року у зв'язку тим, що уточнений позов не підписано позивачем, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача не містить, а також Міністр соціальної політики України Реву А . О. відовідачем не зазначено. Крім того, в позовні заяві не було уточнено змісту вимог, а саме не зазначено які протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що положеннями частини 5 статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Як вбачається з матеріалів справи, до уточненого позову позивачем було долучено копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, зазначено співвідповідачем Міністра соціальної політики України.
Щодо відсутності підпису на уточненій позовні заяві та неналежного зазначення позовних вимог, а саме не зазначення які протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, колегія суддів знаходить їх формалізмом з боку суду першої інстанції, оскільки по-перше, уточнена позовна заява була подана листом, який містить підпис ОСОБА_1 , а по-друге, підстави подання позову підлягають судовій оцінці під час розгляду справи по суті, а не під час перевірки на відповідність нормам КАС України позовної заяви.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення апеляційної скарги з вказаних формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Оскільки, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував та не в повному обсязі дослідив фактичні обставини, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник