Справа № 296/5886/17
2-а/296/80/18
12 липня 2018 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Сингаївського О.П.,
за участі секретаря судового засідання Галіцької А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ та Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання неправомірними дії та стягнення грошових коштів,
До Корольовського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_2 із вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.02.2018 просить визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ та Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо прийняття рішення про здійснення йому виплати одноразової грошової допомоги у розмірі, що не відповідає розміру який встановлений діючим законодавством України на момент її призначення та виплати, а також, стягнути з відповідачів на його користь борг по виплаті вказаної грошової допомоги в сумі 96 292,12 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в 2015 році йому, як колишньому працівнику Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, звільненому у запас Збройних Сил Наказом №413 о/с від 30.12.2014 по ст.64 п."б" (через хворобу), була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у сумі 39 936,00 грн., відповідно до постанови КМУ від 12.05.2007 №707, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зазначений розмір грошової допомоги позивач вважає невідповідним розміру такої допомоги, який визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ від 12.05.2007 №707.
З метою проведення перерахунку призначеної допомоги, позивач у квітні 2017 року звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому фактично йому було відмовлено у формі листа з підстав, що не відповідають вимогам діючого законодавства. Позивач таку відмову вважає неправомірною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 31 липня 2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду.
У встановлений судом строк представником відповідача МВС України подано заперечення на позовну заяву, у якому він заперечує щодо задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 . Зокрема зазначає, що з 1 січня 2008 року одноразова грошова допомога працівникам міліції, відповідно до постанови КМУ від 12.05.2007 №707, виплачується з грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років. Тому при розрахунку одноразової допомоги ОСОБА_2 було враховано лише посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років, відповідно до вимог законодавства діючого на день встановлення йому у 2015 році ІІ групи інвалідності.
27 лютого 2019 року представником відповідача УМВС України в Житомирській області було подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечує щодо задоволення даного позову з мотивів, що є аналогічними тим, що наведені представником відповідача МВС України.
20 березня 2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому підтримує заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі .
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що в 2015 році позивачу, як колишньому працівнику Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, звільненому у запас Збройних Сил Наказом №413 о/с від 30.12.2014 по ст.64 п."б" (через хворобу), була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у сумі 39 936,00 грн., відповідно до постанови КМУ від 12.05.2007 №707, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зазначений розмір грошової допомоги позивач вважає невідповідним розміру такої допомоги, який визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ від 12.05.2007 №707.
З метою проведення перерахунку призначеної допомоги, позивач у квітні 2017 року звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому фактично йому було відмовлено у формі листа з підстав, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
Незгода позивача із такою відмовою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною 6 ст.23 ЗУ від 20.12.1990 №565-XII Про міліцію (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.
Пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2007 №707 (далі - Порядок №707) передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам IІ групи.
Згідно з п.3 вказаного Порядку розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.
Відповідно до п.2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» №850 від 21.10.2015, особам, які до набрання чинності ЗУ від 13 лютого 2015 року № 208-VIII Про внесення змін до ст.23 ЗУ «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ від 12 травня 2007 року № 707.
Враховуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачами при розрахунку одноразової грошової допомоги працівнику міліції ОСОБА_2 , у зв'язку з інвалідністю безпідставно не враховано щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, як слідує із наявного у матеріалах справи висновку відповідача про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до ЗУ "Про міліцію", останньому нараховано одноразову грошову допомогу в сумі 39 936,00 грн., однак розмір одноразової грошової допомоги до виплати становить 136 227,12 грн.
За приписами вимог п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Т ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ та Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо прийняття рішення про здійснення Т ОСОБА_4 виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 39 936 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп., що не відповідає розміру, який був встановлений діючим законодавством України на момент призначення та виплати.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ та Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь Т ОСОБА_3 борг по виплаті одноразової грошової допомоги у сумі 96 291 (дев'яносто шість тисяч двісті дев'яносто один) грн. 12 коп.
Рішення може бути оскаржене до сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом місяця з дня його проголошення.
Cуддя О. П. Сингаївський