Справа № 296/7741/19
1-кс/296/4157/19
Іменем України
09 серпня 2019 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно,
Слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене ним в період часу з 19.31 год. 06.08.2019р. по 18:10 07.08.2019р. в ході проведення обшуку автомобіля «Фольксваген Пассат Б5» з державним номерним знаком республіки Грузія НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказав, що вказане майно є речовими доказами злочину, на ньому може міститися інформація про сліди вчиненого злочину або інші відомості, які можуть бути використані як доказ у рамках кримінального провадження. Крім того, з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, у слідства виникла необхідність у накладені арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку автомобіля «Фольксваген Пассат Б5» з державним номерним знаком республіки Грузія НОМЕР_1 .
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов висновку про необхідність повернення клопотання слідчому для усунення недоліків з наступних підстав.
У силу ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна визначено приписами ст.171 КПК України.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном (п.3 ч.2 ст.171 КПК України).
Так, всупереч вказаних вимог у клопотанні про арешт майна слідчим не зазначено та не долучено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особою таким майном та взагалі не зазначає особу володільця майна.
При цьому, клопотання не містить контактні дані власника майна (номеру телефону, адреси електронної пошти), у зв'язку з чим, останнього неможливо викликати в судове засідання для розгляду клопотання у визначений ч.1 ст.172 КПК України строк.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання повідомити володільця майна та прийняти рішення по клопотанню.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про арешт майна слідчому для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст.132,171,172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно - повернути для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків 72 години з моменту отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до суду в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1