про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
13 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1143/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. розглянувши в письмовому провадженні заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів.
Разом із позовною заяву, представником позивача, було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №73-Л від 29.11.2018 року «Про результат розгляду питання щодо ліцензування» в частині анулювання реєстраційний запис 2013036718, виданої Товариству з обмеженою відповідальність «Гарантбуд», відповідно до наказу про видачу ліцензії №17-Л від 26.04.2017 р., а також зупинити дію наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №23-Л від 24.04.2019р. в частині скасування дії п.9 додатку 3 до Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України 23.03.2019 р. №16-Л «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» стосовно внесення змін до переліку видів робіт ліцензії Товариству з обмеженою відповідальність «Гарантбуд» та зобов'язати відповідача внести до реєстру виданих ліцензій ДАБІ України відповідні зміни про відновлення дії ліцензії та зупинення дії вказаним вище наказам.
Клопотання про забезпечення позову мотивоване тим, що вищезгадані накази відповідача були винесені без відома позивача і істотно порушують права та законні інтереси позивача, завдають матеріальної та моральної шкоди.
Також, позивач зазначив, що його було позбавлено ліцензії та фактично права проводити господарську діяльність на основі перевірки, що була проведена без попередження товариства, без його участі та повідомлення про її результати, не дивлячись на те, що перевіркою не встановлено порушення ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», оскаржуваним наказом застосовується санкція передбачена даною нормою права і позбавляє товариства права проводити свою основну діяльність шляхом анулювання ліцензії на підставі вказаної норми права.
Крім того, позивач зазначив, що не вжиття заходів забезпечення позову неминуче призведе до унеможливлення захисту та поновлення його порушених прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних наказів, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних наказів.
Зупинення дії наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які є предметом оскарження у адміністративному позові, який був поданий одночасно із заявою про забезпечення позову, за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам
Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними та скасування наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та оцінка прийняття таких наказів підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про їх оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи. Забезпечення позову з підстави очевидної протиправності таких наказів є вирішенням адміністративного спору, до розгляду справи по суті.
Щодо зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України внести до реєстру виданих ліцензій відповідні зміни, щодо відновлення дії ліцензії та зупинення дії наказів, які є предметом оскарження, правомірність та оцінки яких підлягають з'ясуванню в судовому засіданні, суд зазначає, що оскільки наказами №73-Л від 29.11.2018р. та №23-Л від 24.04.2019р. була анульована ліцензія, відтак зобов'язання про її відновлення без з'ясування всіх обставин буде передчасною та протиправною.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П. Микуляк