14 серпня 2019 року справа № 200/4275/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (повний текст складено 23 квітня 2019 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/4275/19-а (суддя в 1 інстанції - Логойда Т.В.) за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому, зокрема, зазначило, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі акту, що складений за результатами камеральної перевірки позивача, прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 року № 0193254903, яким за затримку на 1094, 1094, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1096, 1097, 1097, 1101, 1102, 1104, 1105, 1106, 1106, 1111, 1114, 1115, 1115, 1116, 1117, 1117, 1118, 1119, 1121, 1121, 1121, 1121, 1122, 1123, 1124,1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 750 640,96 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 150 128,19 грн. (у розмірі 20%).
Податкове повідомлення-рішення позивач вважає неправомірним, оскільки воно винесено з порушенням строків, що передбачені п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, з огляду на які граничний строк, протягом якого контролюючий орган мав право визначити суму штрафних санкцій по декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року - 20.08.2018 року.
З огляду на наведене просив скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 09.10.2018 року № 0193254903 (том 1, арк.справи 4-5).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 200/4275/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 09.10.2018 року № 0193254903; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2251 грн. 92 коп. (том 2, арк.справи 155-157).
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (том 2, арк.справи 188-190).
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України штрафна санкція за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання виникає з дати погашення податкового боргу. Актом камеральної перевірки від 29.09.2018 року № 734/05-99-49-03/34032208 встановлено, що сплата узгоджених податкових зобов'язань розпочалася з 28.08.2018 року. Положення ст. 126 Кодексу щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасна сплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, затримка сплати узгоджених податкових зобов'язань без самого факту сплати неможлива. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» як платник податків перебуває на обліку у Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Вугледарське відділення). Є платником, зокрема, податку на додану вартість.
Платник податків мав податковий борг з вказаного податку.
Контролюючий орган зараховував сплачені платником кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що сторонами не заперечується.
У вересні 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача з питань сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з вказаного податку за липень 2015 року (декларація від 20.08.2015 року № 9175187268), за результатами якої складено акт від 29.09.2018 року № 734/05-99-49-03/34032208.
Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем строку сплати податку на додану вартість згідно з поданою декларацією в загальній сумі 750 640,96 грн.: граничний строк сплати 30.08.2015 року, а фактично цю суму сплачено частинами - 46 платіжними дорученнями із затримкою на 1094, 1094, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1096, 1097, 1097, 1101, 1102, 1104, 1105, 1106, 1106, 1111, 1114, 1115, 1115, 1116, 1117, 1117, 1118, 1119, 1121, 1121, 1121, 1121, 1122, 1123, 1124,1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124 календарних днів.
Зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.10.2018 року №0193254903, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 1094, 1094, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1095, 1096, 1097, 1097, 1101, 1102, 1104, 1105, 1106, 1106, 1111, 1114, 1115, 1115, 1116, 1117, 1117, 1118, 1119, 1121, 1121, 1121, 1121, 1122, 1123, 1124,1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124, 1124 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 750 640,96 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 150 128,19 грн. (у розмірі 20%).
Позивач скористався правом на оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.12.2018 року № 40902/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Питання податку на додану вартість врегульовано розд. V Податкового кодексу України (ст.ст. 180 - 211 Кодексу).
Відповідно до п.п. 203.1 та 203.2 ст. 203 вказаного Кодексу податкова декларація (з податку на додану вартість) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Позивач мав податковий борг з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 гл. 9 Податкового кодексу України, яка регулює питання погашення податкового боргу платників податків, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, в силу імперативних вимог вказаних норм Податкового кодексу України контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Згідно з п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 вказаного Кодексу, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено за порушення, що були встановлено в ході камеральної перевірки.
Відповідно до п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Пунктом 76.3 ст. 76 вказаного Кодексу визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 ст. 102 Кодексу визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Існування щодо позивача обставин, про які йдеться в п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
Граничний строк подання платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року - 20.08.2015 року (граничний строк сплати податкового зобов'язання - 30.08.2015 року), і з огляду на вказані положення законодавства відповідач мав право провести камеральну перевірку платника податків не пізніше закінчення 1095 днів з вказаної дати.
В порушення вимог законодавства контролюючий орган поза межами встановлених Кодексом строків (1095 днів) - в кінці вересня 2018 року провів перевірку позивача та за результатами такої перевірки у жовтні 2018 року застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень.
Вказані порушення призвели до неправомірного накладення на позивача штрафу, з огляду на що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 200/4275/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 200/4275/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 14 серпня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць