Справа № 186/948/19
Номер провадження № 2/0186/323/19
(ЗАОЧНЕ)
13 серпня 2019 року м. Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі
головуючої судді: Кривошеї С.С.
при секретарі: Кравченко А.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначають, що вони є співласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. За вказаною адресою зареєстрований відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2016 року він фактично вибув з місця реєстрації у невідомому напрямку. 16 травня 2018 року ОСОБА_3 розірвала шлюб з ОСОБА_4 . Враховуючи припинення між ними родинних відносин, відповідач наміру та бажання виселитися з квартири не виявляє, особистих речей у квартирі не має, участі в утриманні квартири не приймає.
Реєстрація відповідача у квартирі, створює їм перешкоди вільно володіти та користуватися нею.
Просять суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , втратившим право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали заяви, про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі, не заперечують проти постановлення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сторінці Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Офіційного веб-порталу «Судова влада України».
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 150 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Судом встановлено, що заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2018 року було розірвано шлюб між відповідачем ОСОБА_4 та позивачкою ОСОБА_3 .
Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 03 вересня 2007 року Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством підтверджується, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16 січня 2008 року №17393463, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №11552 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 29 липня 2019 року головним спеціалістом з міграційної роботи ОСОБА_6 , у спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до акту №300, виданого 18 квітня 2019 року, ПП «Комунальщик-2», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований але не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , з 2008 року по теперішній час.
Пунктом 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно ст.ст. 4, 19 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач по справі ОСОБА_4 є колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_3 (шлюб розірвано відповідно до заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2018 року) та колишнім зятем позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у спірній квартирі але не проживає в ній з 2008 року, відсутній без поважної причини в зазначеній квартирі понад один рік, не виявляє наміру та бажання вселитися у спірну квартиру, тому суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно позбавити права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, 16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.41, 47 Конституції України, ст.150 ЖК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - суд
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Дніпропетровська, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравенського міського суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: С.С. Кривошея.