Справа № 185/10785/18
Провадження № 2/185/1572/19
іменем України
07 серпня 2019 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді - Шаповалової І.С. ,
за участі секретаря судового засідання Красуцького Б.В.,
адвоката - Кобринчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про зобов'язання до вчинення дій,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про зобов'язання до вчинення дій.В обгрунутвання позову посилалась на наступне.
Позивач ОСОБА_1 , відповідно до Типового договору найму житлового приміщення від 15.11.1989 р. є квартиронаймачем квартири за адресою АДРЕСА_1 . Станом на 01.09.2013 р. за послуги централізованого теплопостачання утворилася заборгованість в сумі 19 183, 87 грн. За інформацією Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» (далі - КП «Павлоградтеплоенерго») дана заборгованість утворилася за період з 01.01.2002 р. по 01.09.2013 р.
Позивачем сума заборгованості не визнається в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до відомостей, які були надані КП «Павлоградтеплоенерго» станом на січень 2002 р. за моєю квартирою уже була заборгованість 843,98 грн. Тобто наявна заборгованість утворилася не з 01.01 2002 р., а ще раніше.
Окрім того у інформації з особового рахунку позивача за централізоване теплопостачання зазначено, що в грудні 2002 р., в листопаді 2007 р., в червні 2011 р. були здійсненні оплати в незначних сумах, а саме 20 грн.,27,62 грн., 28.65 грн. відповідно. Дані оплати нею здійсненні не були. В цей період жодної оплати за послуги централізованого теплопостачання вона не здійснювала.
Відповідно до Акту № 27 від 20.04.1995 р. АДРЕСА_1 , визнана такою яка не відповідає санітарно-технічним вимогам та потребує капітального ремонту. Окрім цього в акті вказано, що в підвалі постійно знаходиться вода. У зв'язку із цим у квартирі висока вологість.
Наявність води у підвалі свідчить про те, що трубопроводи опалення, які там знаходяться були підтоплені підземними водами. Температура повітря в квартирі була не більше 17 ° C. Окрім цього є ще один акт від 24.01.1995 де також описано про стан квартири та зазначено, що температура повітря в квартирі 17 C . На підтвердження того, що теплопроводи знаходилися у воді є акт обстеження матеріально-побутових умов від 30.10.2017 р. в ньому вказано, що квартира по АДРЕСА_1 постраждала в 1995 р. від стихійного лиха , підтоплена підземними водами.
Слід зазначити, що в Акті № 27 від 20.04.1995 р. вказано, що потрібно відкачати воду з підвалу та провести ремонт інженерних комунікацій в підвальному приміщенні. Усі трубопроводи опалення знаходяться в підвалі. Тому враховуючи все вищезазначене, проживання в такій квартирі було неможливим. У зв'язку із цим з 25.07.1998 р. по 22.04.2004 р. позивач проживала в селі Томаківка, Солонянського району, Дніпропетровської області.
Після повернення ситуація з теплопостачанням не була вирішена. В квартирі було холодно, надання послуг теплопостачання не відповідало законодавчим нормам.
Протягом усього цього періоду позивач неодноразово зверталася спочатку до управління житлово-комунального господарства Павлоградської міської ради, а в подальшому до КП «Павлоградтеплоенерго». Тобто в даних структурах була уся інформація з приводу її квартири, а також інформація щодо того, що в квартирі з 1998 р. по 2004 р. ніхто не проживає. Проте не зважаючи на усі ці обставини плата за незрозуміло які послуги з теплопостачання нараховувалася.
В зв'язку з цим, позивач змушена звертатись до суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Кобринчук О.М. підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення на позов та просив застосувати строк позовної давності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 , відповідно до Типового договору найму житлового приміщення від 15.11.1989 р. є квартиронаймачем квартири за адресою АДРЕСА_1 . Станом на 01.09.2013 р. за послуги централізованого теплопостачання утворилася заборгованість в сумі 19 183, 87 грн. За інформацією Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» (далі - КП «Павлоградтеплоенерго») дана заборгованість утворилася за період з 01.01.2002 р. по 01.09.2013 р.
Позивачем сума заборгованості не визнається в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до відомостей, які були надані КП «Павлоградтеплоенерго» станом на січень 2002 р. за моєю квартирою уже була заборгованість 843,98 грн. Тобто наявна заборгованість утворилася не з 01.01 2002 р., а ще раніше.
Окрім того у інформації з особового рахунку позивача за централізоване теплопостачання зазначено, що в грудні 2002 р., в листопаді 2007 р., в червні 2011 р. були здійсненні оплати в незначних сумах, а саме 20 грн.,27,62 грн., 28.65 грн. відповідно. Дані оплати нею здійсненні не були. В цей період жодної оплати за послуги централізованого теплопостачання вона не здійснювала.
Відповідно до Акту № 27 від 20.04.1995 р. АДРЕСА_1 , визнана такою яка не відповідає санітарно-технічним вимогам та потребує капітального ремонту. Окрім цього в акті вказано, що в підвалі постійно знаходиться вода. У зв'язку із цим у квартирі висока вологість.
Наявність води у підвалі свідчить про те, що трубопроводи опалення, які там знаходяться були підтоплені підземними водами. Температура повітря в квартирі була не більше 17 ° C. Окрім цього є ще один акт від 24.01.1995 де також описано про стан квартири та зазначено, що температура повітря в квартирі 17 C . На підтвердження того, що теплопроводи знаходилися у воді є акт обстеження матеріально-побутових умов від 30.10.2017 р. в ньому вказано, що квартира по АДРЕСА_1 постраждала в 1995 р. від стихійного лиха , підтоплена підземними водами.
Слід зазначити, що в Акті № 27 від 20.04.1995 р. вказано, що потрібно відкачати воду з підвалу та провести ремонт інженерних комунікацій в підвальному приміщенні. Усі трубопроводи опалення знаходяться в підвалі. Тому враховуючи все вищезазначене, проживання в такій квартирі було неможливим. У зв'язку із цим з 25.07.1998 р. по 22.04.2004 р. позивач проживала в селі Томаківка, Солонянського району, Дніпропетровської області.
Після повернення ситуація з теплопостачанням не була вирішена. В квартирі було холодно, надання послуг теплопостачання не відповідало законодавчим нормам.
Протягом усього цього періоду позивач неодноразово зверталася спочатку до управління житлово-комунального господарства Павлоградської міської ради, а в подальшому до КП «Павлоградтеплоенерго». Тобто в даних структурах була уся інформація з приводу її квартири, а також інформація щодо того, що в квартирі з 1998 р. по 2004 р. ніхто не проживає. Проте не зважаючи на усі ці обставини плата за незрозуміло які послуги з теплопостачання нараховувалася.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України: «Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку». Положення ч. 2 ст. 509 ЦК України говорить, про те, що: «зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України: «Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки». Положення ч. 2 ст. 11 ЦК України дає невичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Тобто, для того, щоб виникло зобов'язання необхідні певні підстави, які або прямо зазначені у ч. 2 ст. 11 ЦК України, або підстави, які підпадають під ознаки дій, згаданих у ч. 1 ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ч.1.ст.12 ЗУ «Про комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Тобто для виникнення зобов'язань між мною та КП ««Павлоградтеплоенерго» має бути виключно договір, де має бути прописано усі його істотні умови, які передбачені законодавством.
Про виключний характер договору як єдиної підстави виникнення даних правовідношення з надання комунальних послуг свідчать п. 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Договір про надання послуг з централізованого теплопостачання з КП «Павлоградтеплоенерго» у мене відсутній. Те, що КП «Павлоградтеплоенерго» самостійно мені надавав послуги з теплопостачання до 2013 р. не можна вважати тим фактом, що я погоджувалася та споживала надані послуги. Адже я особисто працівникам КП «Павлоградтеплоенерго» зазначала, що я відмовляюся укладати даний договір у зв'язку із тим, що належних послуг з централізованого теплопостачання не отримую.
Відповідно до ч.2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов'язаний:
- забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
- своєчасно проводити підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;
- готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
- розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;
- своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
- своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.
Згідно п. 6 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630, послуги повинні відповідати: з централізованого опалення - нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку. Вимогами державних стандартів 30494-96 (змінений на 30494-2011) Будівлі житлові і суспільні. Параметри мікроклімату в приміщеннях, передбачено, що оптимальна температура повітря в жилій кімнаті має бути 20-22 ° C , а оптимальна вологість повітря 45-30 %. 13.12.2000 р. був складений ще один акт № 32, в якому зафіксовано, що в квартирі вологість становить 78 %, температура повітря 18,5 ° C, а також те, що мешканці квартири там постійно не проживають.Враховуючи все те, що було зафіксоване в актах № 27 та № 32 умови в квартирі не були придатними для проживання. А саме квартира потребує капітального ремонту, висока вологість, температура повітря не відповідає вимогам, які передбачені стандартами.
Згідно «Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151, передбачено, що у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець/надавач послуг проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку до даного Порядку № 151.
Відповідно до положень п. 29 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630, споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї.
КП «Павлоградтеплоенерго» було повідомлено про те, що моя квартира є непридатною для проживання і що там не проживають мешканці. Проте КП «Павлоградтеплоенерго» не виконало вимог законодавства щодо усунення неполадок щодо належного надання послуг з центрального опалення - не вирішило проблему пов'язану із затопленням трубопроводу водою, яка знаходилася у підвалі під моєю квартирою. КП «Павлоградтеплоенерго» не відреагували своєчасно на мої звернення та скарги, не надали мені відповіді, а продовжували самостійно нараховувати плату за централізоване опалення, що і призвело до утворення вказаної заборгованості.
Отже враховуючи все вищезазначене сума заборгованості у розмірі 19183,87 грн., є необґрунтованою, та не є платою за послуги, які мені було дійсно надано як споживачу послуг.
Відповідно до ч.1. ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату саме за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця. А згідно п.1.ч.2. ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг. Мною та особами, які зі мною проживають, не було отримано та спожито належної якості послуг з теплопостачання, тому плата за це не може здійснюватися.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Що стосується посилання представника відповідача на застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено розглядом справи, рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2018 року (справа №185/10215/17) з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь К «Павлоградтеплоенерго» стягнуто суму заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 19 183,87 грн.
Як пояснила позивач в судовому засіданні, саме від дати постановлення вищевказаного рішення їй стала відома сума заборгованості, про перерахунок якої нею було подано позовну заяву, та є предметом даного розгляду.
А тому, з огляду на положення ч.5 ст.261 ЦК України, суд вважає, що перебіг строку позовної давності слід відраховувати саме від дати постановлення рішення рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2018 року (справа №185/10215/17).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права, а судді - керуючись відповідним принципом (частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; частина перша статті 47 цього Закону в редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції; частина перша статті 48 вказаного Закону у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII). Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Зазначене кореспондується з правовою позицією, викладеною в Постанові ВС від 17 квітня 2018 року (справа № 200/11343/14-ц, провадження № 14-59цс18).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 430 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ) - задовольнити.
Зобов'язати КП «Павлоградтеплоенерго» (51413, м.Павлоград, вул.Промислова, б.13а, код ЄДРПОУ 03342250) здійснити перерахунок по оплаті послуг з централізованого теплопостачання з 01.04.1995 року до 01.09.2013 року за адресою АДРЕСА_1 по особовому рахунку НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайоний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 13 серпня 2019 року.
Суддя І. С. Шаповалова