Справа № 185/4877/19
Провадження № 2/185/2985/19
12 серпня 2019 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень від 26.06.2019 року, просить: припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідача у виконавчому провадженні ВП № 52270575, відкритому у Павлоградському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, виконавчий лист № 185/6057/16-ц, на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року у справі № 185/6057/16-ц; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому 16 вересня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському району реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 207. Від сумісного життя сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних відносин, дитина деякий час проживала з відповідачкою. На утримання сина з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/4 всього заробітку (доходу). З квітня 2018 року син проживає разом з позивачем, а тому підстави стягнення з позивача аліментів на користь відповідача на утримання дитини на даний час відсутні. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Позивач у судове засідання не з'явився. Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Згідно довідки квартального комітету № 34 від 22 квітня 2019 року, дитина проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Як вбачається з копії постанови державного виконавця Павлоградського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Мартинової А.В. від 05.10.2016 року, на заробітну плату (доход) позивача звернуто стягнення на аліменти на підставі виконавчого листа № 185/6057/16-ц, виданого 11.08.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області (а.с.11).
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 рокуі набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У відповідності до ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч.3ст.181 СК України).
Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст.273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273 СК України має на меті скасування їх присудження.
З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін, той факт, що дитина мешкає разом із позивачем та потребує утримання. Також суд враховує, що відповідач є працездатною, не надала суду доказів про наявність у неї інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей та про проведення з неї стягнень на утримання зазначених осіб. Відповідач не скористалася своїм правом на подання суду заперечень проти позову та доказів на яких вони ґрунтуються та не надала суду відомостей щодо її майнового стану, стану здоров'я чи інших відомостей, які впливають на визначення розміру аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, останній підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.84,180-183,191 СК України, ст.ст.12,13,81,89,259,265,280-283,304 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа № 185/6057/16-ц, виданого 11.08.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя М. М. Перекопський