Справа № 185/5764/17
Провадження № 2/185/2039/19
16 липня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 626,94 доларів США та судові витрати по справі.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору кредиту № 126/08 від 15.08.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 30 250,00 доларів США зі сплатою 8,99% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 14 серпня 2015 року для оплати придбаного автомобіля марки «Mazda», модель «6», 2008 року випуску, чорного кольору. Банк свої зобов'язання виконав повністю. Однак, у порушення норм законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.10.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту станом на 12 червня 2013 року у розмірі 92 853,95 грн., яке виконано відповідачем у вересні 2016 року. Таким чином, з урахуванням тенденції щодо збільшення курсу долара США до гривні, а також зважаючи маже на трирічний період погашення суми заборгованості за рішенням Третейського суду, позичальник виконав зобов'язання за рішенням суду щодо сплати 92 853,95 грн., а також лише частково виконав зобов'язання за договором кредиту щодо сплати 11 621,27 доларів США. У зв'язку з чим, за кредитним договором станом на 30.05.2017 року виникла заборгованість у розмірі 9 626,94 доларів США, яка складається з наступного: 8 112,97 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 513,97 доларів США - заборгованість по процентам.
28 листопада 2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалене заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ЄДРПОУ 00039019) заборгованості за договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 126/08 від 15.08.2008 року станом на 30.05.2017 року в розмірі 9 626,94 доларів США, яка складається з наступного: 8 112, 97доларів США - заборгованість за кредитом; 1 513,97 доларів США- заборгованість по процентам; стягнуто з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ЄДРПОУ 00039019) понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 3 757,88 грн.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.02.2019 року вищевказане заочне рішення скасоване, цивільна справа призначена до розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.10.2013 року з ОСОБА_1 достроково стягнуто заборгованість за договором кредиту у розмірі 92 853,95 грн., яка відповідачем сплачена у повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно із ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 126/08, з подальшим внесенням до нього змін додатковою угодою від 13.08.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 30 250,00 доларів США зі сплатою 8,99% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 14 серпня 2015 року для оплати придбаного автомобіля марки «Mazda», модель «6», 2008 року випуску, чорного кольору.
Відповідно до п. 1.1. договору кредиту, позивач надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 30 250,00 доларів США, зі сплатою 8,99 процентів річних та з щомісячним погашення основної заборгованості рівними частками у сумі 360,00 доларів США.
Відповідач скористався кредитними коштами у сумі 30 250,00 доларів США, що підтверджується квитанцією № авт/693483 від 15.08.2008 року (а.с. 14).
Відповідно до п.п. 3.3.7, 3.3.9 договору кредиту, позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання в порядку, передбаченому п.п. 1.1., 2.4., 2.5 цього договору.
Згідно п. 4.1. договору кредиту, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4. цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1. цього договору, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє за період прострочення.
Зазначене підтверджується копіями вказаного договору, додатком № 1 до договору (графік платежів, детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту), додатковою угодою до договору кредиту від 13.08.2010 року, що є невід'ємними частинами договору (а.с. 4-9, 10-11, 13).
Підписи сторін під договором, додатковою угодою до договору кредиту, графіком погашення заборгованості свідчать про досягнення ними згоди за всіма умовами угоди.
Відповідно до п. 1.2.2. Статуту позивача, затвердженого рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 31.10.2016 року, Публічне акціонерне "Укрсоцбанк" є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (а.с. 28-43).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.05.2017 року становить 9 626,94 доларів США, яка складається з наступного: 8 112,97 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 513,97 доларів США - заборгованість по процентам (а.с.22-25).
29 червня 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" рекомендованим відправленням надіслало ОСОБА_1 вимогу про повернення заборгованості за кредитом у вищенаведених сумах (а.с.19-20).
За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Як передбачено ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо неповернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики.
Судом також встановлено, що відповідно до рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 жовтня 2013 року у справі № 942/13 з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" стягнуто заборгованість по договору кредиту № 126/08 від 15.08.2008 року в сумі 92 853,95 грн., третейський збір у сумі 1 328,54 грн.
На підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 жовтня 2013 року у справі № 942/13 Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості по договору кредиту № 126/08 від 15.08.2008 року в сумі 92 853,95 грн., третейського збору у сумі 1 328,54 грн. та пред'явлено його до виконання.
Як зазначено у рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.10.2013 року заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту станом на 12 червня 2013 року склала 92 853,95 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом у сумі 11 353,49 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.06.2013 року становить 90 748,45 грн.; заборгованість за відсотками у сумі 79,94 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.06.2013 року становить 638,94 грн.; пеня у сумі 1 466,56 грн.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 42536253 від 12.09.2016 року державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу ДВС Василенко І.В. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/30985/13-ц, виданого 27.02.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 92 853,95 грн. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
Суд зазначає, що такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором кредиту № 126/08 від 15.08.2008 року на підставі зазначеного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з ОСОБА_1 на користь Банку достроково стягнута заборгованість за кредитом, відсотками та пенею, яка була розрахована станом на 12 червня 2013 року.
У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня дострокового стягнення кредиту.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.
У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні третейського суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , заборгованість за договором кредиту указана та стягнута у повному обсязі, тому кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду при розгляді 04 липня 2018 року цивільної справи № 310/11534/13-ц.
Вимог згідно ст. 625 ЦК України позивачем заявлено не було.
Щодо тверджень представника позивача про те, відповідач, сплативши заборгованість у розмірі 92 853,95 грн. за рішенням Третейського суду, лише частково виконав зобов'язання за кредитним договором щодо сплати 11 621,27 доларів США, так як курс долара США до гривні значно збільшився, суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193 та Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 24 липня 2001 року № 126, іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності.
Курсова різниця - різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах Курсові різниці визначаються за монетарними статтями балансу.
Монетарні статті - статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також такі активи і зобов'язання, що будуть отримані чи сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей або їх еквівалентів.
До монетарних статей відносяться грошові кошти в іноземній валюті, що знаходяться в касі чи на банківському рахунку підприємства; дебіторська заборгованість за відправлені нерезиденту товари, по якій очікується дохід в іноземній валюті; кредиторська заборгованість, що виникла внаслідок отримання підприємством товарів у нерезидента на умовах наступної оплати та для погашення якої, як очікується, підприємство сплатить певну суму грошових коштів в іноземній валюті.
Курсові різниці розраховуються за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Тобто, «курсова різниця» жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.
У даному випадку позивач, як кредитор за кредитним договором відповідно до вимог статей 6, 627 ЦК України та реалізуючи право на звернення до суду і принцип диспозитивності щодо можливості самостійно визначити позовні вимоги та спосіб захисту порушеного права, у 2013 році звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 126/08 від 15.08.2008 року, визначивши заборгованість у валюті гривні України, вказавши, що саме 92 853,95 грн. є повним розміром заборгованості, включаючи заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за відсотками та пеню.
Кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, а боржником виконано таким чином судове рішення в повному обсязі, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.
Крім того, суд зазначає, що позивач, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надав до суду доказів того, що у його бухгалтерському обліку існує заборгованість відповідача в іноземній валюті.
Ці висновки також викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі 750/8676/15-ц.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Бондаренко