Справа № 274/2323/19
Провадження № 2/0274/1617/19
Рішення
Іменем України
08.08.2019 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -
В червні 2018 року ОСОБА_1 , звернулася до суду із зазначеним вище позовом, згідно якого просить суд розірвати зареєстрований 25.02.2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис № 390. Стягувати з ОСОБА_2 , аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від його заробітку ( доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред"явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання у розмірі 1500 грн., щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.
В обґрунтування пред"явлених вимог посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось в зв"язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, ведення спільного господарства, вирішення матеріально побутових проблем, вони проживають окремо. Зазначає, що не бажає примирення, впевнена, що сімейні та шлюбні стосунки з відповідачем налагодити неможливо. Вказала на те, що дійти згоди щодо розміру аліментів з відповідачем вони не можуть, тому просить суд стягнути аліменти на утримання дочки та її утримання в судовому порядку, оскільки останній є молодою працездатною людиною, стан його здоров"я задовільний, інших утриманців у нього немає.
28.05.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву , згідно якого він просить суд позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на користь позивачки на її утримання в розмірі 1500 грн., щомісячно, задовольнити частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 500,00 грн. щомісячно, оскільки має середньомісячний заробіток 4250,00 грн., таким чином з урахуванням його щомісячних виплат з заробітної плати аліментів на утримання дитини, його невеликого заробітку буде вистачати лише на їжу, предмети першої необхідності та сплату комунальних послуг ( а.с. 23-25).
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивачка надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує частково, просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки його заробітку, та кошти на своє утримання в розмірі 500 грн.
Відповідач, також надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить суд задовольнити позовні вимоги позивачки з урахуванням поданого ним відзиву на позовну заяву.
У з"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб сторони 25 лютого 2017 року зареєстрували шлюб в Вінницькому міському відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 390 ( а.с. 6).
Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 8).
Відповідно до довідки про склад сім"ї , виданої ОСББ " Патріоти -46" ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , разом з нею проживає та зареєстрована малолітня дочка ОСОБА_3 , 2018 р.н. ( а.с. 7).
Зі змісту позову вбачається, що сторони спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, шлюб існує формально.
Відповідно до ст. ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка , і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім"ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу , суд виходить із того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово " сімейний " засвідчує, що шлюб створює сім"ю, а слово " союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред"явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам , а тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно положень ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи вказане, та те, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доход) платника аліментів, то вказані вимоги позивачки підлягають до задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання позивачки, суд виходить з такого.
Згідно ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 84 СК України для задоволення вимоги про стягнення аліментів подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Право на утримання у дружини-матері існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього. Тобто з чоловіка-батька дитини аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружину, як з чоловіка і на дитину, як з батька.
Положенням ч. 6 ст.84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Особливістю стягнення аліментів на дружину є наявність лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, можливості чоловіка надавати таке утримання.
Як визначено ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ст. 81 ЦПК України).
При визначенні розміру аліментів на утримання дружини суд враховує те, що відповідач працює в ТОВ " КАСТРОМБРОК" з 07.05.2019 року , його пасадовий оклад становить 4250,00 грн. (а.с. 27-28), у відзиві на позовну заяву позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дружини визнав частково, тому суд дійшов висновку про його спроможність платити аліменти як на утримання дитини так і дружини, яка проживає зі спільною дочкою і враховуючи відсутність в неї самостійного доходу, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти у розмірі 500 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн., та на користь позивачки понесені нею судові витрати за позовну вимогу про розірвання шлюбу також 768,40 грн. ( а.с.1).
Керуючись ст.ст. 12,13,76-81,141,206,258-259,263-265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст. 105,110-112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 25.02.2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 390 , розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Коростень Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого ТОВ " КАСТОМБРОК", аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частки його заробітку ( доходу), але не більше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Коростень Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого ТОВ " КАСТОМБРОК", аліменти на користь ОСОБА_1 , на її утримання в розмірі по 500,00 грн., щомісячно, починаючи з 19.04.2019 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2019 року.
Головуючий Т.М. Вдовиченко