Справа № 183/4773/19
№ 3/183/2042/19
іменем України
12 серпня 2019 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Олійник А.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 30 липня 2019 року при перевірці виконання службових обов'язків начальником служби пального і мастильних матеріалів в тилу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 було встановлено те, що в порушення вимог п.1 наказу командира в/ч НОМЕР_2 не було відновлено облік по службі пального та мастильних матеріалів, що в свою чергу сприяє відсутності належного контрою використання ПМ матеріалів, виникнення ризиків незаконного списання, втрат та розкрадання по ввіреній службі. Таким чином старшим лейтенантом ОСОБА_1 не виконуються обов'язки по посаді, які визначені йому статутами ЗСУ, відповідними посібниками, положеннями, інструкціями, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП з огляду на наступне.
Згідно статей 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.
Згідно диспозиції статті, яка передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені ст. ч. 2 ст. 172-15 КУпАП об'єктивна сторона даного правопорушення визначена як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Диспозиція статті є бланкетною і встановлення ознак вказаного правопорушення потребує звернення до інших нормативно-правових актів, які врегульовують проходження військової служби, та які були порушенні військовослужбовцем.
Окрім того, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП полягає у суспільно-небезпечній бездіяльності у вигляді недбалого ставлення до служби із суспільно-небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинно-наслідковим зв'язком між вказаними бездіяльністю і її наслідками.
При цьому, всупереч вищенаведеному, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено суть правопорушення, згідно з ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, яка носить бланкетний характер, а саме не зазначена об'єктивна сторона даного правопорушення, не вказано, що правопорушення вчинене особою в умовах особливого періоду, також не вказано які конкретно вимоги закону чи підзаконних нормативно-правових актів були порушенні ОСОБА_1 , з вказівкою на положення (пункти).
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КпАП України визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.В. Олійник