Справа № 183/4364/19
№ 1-кс/183/1934/19
12 серпня 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, маючого неповну середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 30.09.2004 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, 104 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України від покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки. За ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.06.2005 випробувальний термін замінено, до відбуття - 3 роки 6 місяців позбавлення волі. 31.01.2007 звільнений з Павлоградської ВК Дніпропетровської області умовно достроково на 1 рік 7 місяців 22 дні;
- 21.05.2008 р. Новомосковський міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 27.07.2011 року з П?ятихатської ВК №122 Дніпропетровської області по відбуттю покарання;
- 18.12.2014 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки;
- 21.01.2015 р. Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ч. 4 ст. 70, ст. ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки;
- 19.01.2016 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі.12.01.2018 звільнений з Ореховської ВК №88 Запорізької області по відбуттю строку покарання;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6
слідчого ОСОБА_3 ,
встановив :
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 03 липня 2019 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_4 знаходився позаду будинку №23 по вул. Сучкова м. Новомосковська Дніпропетровської області, разом із раніше знайомою йому ОСОБА_7 , яка сиділа на сходах та поруч із нею лежав рюкзак марки «DavidJones 5709-2 black». В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення ОСОБА_8 , а саме вказаної сумки із майном, яке могло в ній знаходитись. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 03 липня 2019 року о 10 годин 35 хвилин знаходячись позаду будинку АДРЕСА_2 , а саме біля сходів, підійшовши до ОСОБА_7 та діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, схопив рюкзак марки «DavidJones 5709-2 black» вартістю 1683 гривень, який належить ОСОБА_7 , тим самим незаконно заволодів ним та почав тікати з місця скоєння злочину, не реагуючи на вимоги ОСОБА_7 повернути викрадене майно, з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1683 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Обґрунтованість підозри у інкримінованому, ОСОБА_4 кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно нього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на його думку наявні ризики передбачені п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що не хоче, щоб йому було обрано запобіжний захід тримання під вартою, просить застосувати домашній арешт, врахувати, що має захворювання, проходить курс реабілітації, буде самостійно з'являтися до слідчого.
Захисник ОСОБА_6 вказав, що в задоволені клопотання повинно бути відмовлено, так як ОСОБА_4 , має захворювання, проходить курс реабілітації, проживає в реабілітаційному центрі, тому можливо обрати запобіжний захід домашній арешт.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, вважає його не обґрунтованим в частині застосування запобіжного заходу тримання під вартою, але достатньо обґрунтованим для застосування запобіжного заходу домашнього арешту.
Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав, доводи учасників судового провадження належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що слідчим не доведено необхідність тримання під вартою ОСОБА_4 , тому суд, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішив, на основі принципу змагальності відмовити слідчому в застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід домашній арешт.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що ОСОБА_4 судимй за вчинення корисливих злочинів, на теперішній час обґрунтовано ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. Крім того до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 10.05.2019 р. та 31.05.2019 р. направлено обвинувальні акти відносно ОСОБА_4 за вчинення корисливих злочинів, а отже є підстави вважати, що підозрюваний, маючи можливість вільного пересування, зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказані обставини свідчать про те, що суду необхідно вжити заходів щодо запобігання спробам підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, суд, враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, при цьому суд враховує показання ОСОБА_4 , щодо належного ним виконання своїх процесуальних обов'язків, наявність захворювання, що підтверджено довідкою лікаря інфекціоніста від 09 серпня 2019 р., також судом враховується, що з 07 липня 2019 р. ОСОБА_4 перебуває в реабілітаційному центрі при благодійній організації Благодійний фонд «Сила Духа», та строк реабілітації становить один рік, що свідчить про те, що він буде своєчасно з'являтися до слідчого, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього наміру переховуватися від органів досудового розслідування.
Суд не встановив наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який слідчий посилається у клопотанні, оскільки він нічим об'єктивно не доведений, а тому на думку суду, це є припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності такого ризику, тому ризик для обґрунтування при обранні запобіжного заходу, суд врахувати не може.
Суд встановив, що підстави на які посилається слідчий при підтриманні клопотання про обранні запобіжного заходу тримання під вартою, є недостатніми. Крім того слідчий не навів будь яких доказів неможливості обрання будь якого іншого менш тяжкого запобіжного заходу.
Таким чином суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу тримання під вартою. В той же час, враховуючи досліджений ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає його обґрунтованим та достатнім для застосувати до ОСОБА_4 запобіжного заходу домашнього арешту строком два місяці, що буде необхідним та достатнім для належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, КПК України, суд,
постановив :
в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід домашній арешт, заборонивши йому строком до 11 жовтня 2019 р., цілодобово, залишати своє житло за адресою АДРЕСА_3 .
На час дії запобіжного заходу зобов'язати ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та повідомляти слідчого прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1