Справа №203/2215/19
Провадження №2/0203/935/2019
07.08.2019 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. 12 червня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2011 між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 127 813,58 грн. (а.с.а.с. 3 - 7, 79).
2. Ухвалою від 22.07.2019 у справі було відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.
3. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
4. Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
5. Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
6. У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
7. За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8. Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
9. За змістом частини 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
10. Аналіз доказів, наданих позивачем, у контексті приведених вище норм, свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.
11. Так, позивач стверджує, що між сторонами 11.02.2011 було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 17 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом (27,60% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Кредитним договором, на думку позивача, є сукупність документів, що містять умови надання кредиту, а саме: анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11.02.2011, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Відповідач неналежно виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів за ними, і у нього перед позивачем станом на 30.04.2019 утворилася заборгованість у сумі 366 425,49 грн. відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 8 - 63).
12. Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
13. Згідно зі статтею 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
14. У відповідності з частинами 1, 2 статті 207 ЦК, яка регулює правила додержання письмової форми правочинів, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
15. Таким чином, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.
16. Між тим, аналіз документів, які, на думку позивача, є кредитним договором, свідчить про те, що такі підписи містяться лише в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11.02.2011, яка не містить відповідних істотних умов кредитного договору.
17. На думку позивача, такі істотні умови сторони узгодили у Тарифах обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умовах та правилах надання банківських послуг у ПриватБанку.
18. Така позиція є безпідставною, оскільки позивач не довів належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, що відповідач при складанні анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11.02.2011 ознайомився саме з цими Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умовами та правилами надання банківських послуг у ПриватБанку.
19. Так, у справі, що розглядається, позивачем за допомогою жодного доказу не підтверджено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11.02.2011, розумів саме ті Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку, що додано позивачем до позову.
20. З огляду на викладене факт ознайомлення відповідача з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умовами та правилами надання банківських послуг у ПриватБанку не можна вважати доведеним, а самі - Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку - складовою частиною укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим суд не знаходить п ідстав для задоволення позову.
21. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 11.03.2015 №43098344 (справа №6-16цс15), яка відповідно до статті 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.
22. Крім того, таку ж позицію зайняв і новостворений Верховний Суд, який у постанові від 21.02.2018, ухваленій у цивільній справі №203/5497/13-ц (провадження №61-1391св18), постанові від 05.03.2018, ухваленій у цивільній справі №192/156/17 (провадження №61-2109св18), дійшов аналогічного висновку з тих самих правовідносин.
23. При цьому суд бере до уваги й те, що позивач на виконання статей 12, 13 ЦПК не вважав за необхідне у відповідний процесуальний спосіб довести обставини, які мають значення для справи і на які він послався як на підставу своїх вимог, безпосередньо у суді, обмежившись клопотанням про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.а.с. 77, 78).
24. Крім того, суд не вбачає процесуальної можливості для застосування положень частини 1 статті 1048 ЦК щодо розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України в разі невстановлення конкретного розміру договором, оскільки такої вимоги позивач не висував, отже їх застосування суперечитиме принципу диспозитивності, визначеному частиною 1 статті 13 ЦПК.
25. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний номер - 14360570; 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) у позові до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Католікян