Справа № 171/1204/19
2/171/719/19
Іменем України
13 серпня 2019 року м. Апостолове Дніпропетровської області
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чумак Т.А.
за участю секретаря - Жандарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
05.07.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В позовній заяві позивач в обґрунтування позову посилається на те, що він являється власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.04.2016 року. У квартирі зареєстровані, але не проживають з 1994 року відповідачі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачі являються його рідними братами, але їх батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповів вищевказаний будинок йому, тому просить позов задовольнити та визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Позивач та його представник адвокат Яковченко В.І. в судове засідання не з'явилися, подавши заяву про слухання справи у їх відсутність та підтримання позовних вимог.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської областіШтефан В.В., а також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04.04.2016 року № 43476260.
Згідно довідки ВК Нивотрудівської сільської ради від 13.08.2019 року № 336 виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 з 05.06.1989 року, за даною адресою зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 16.04.1997 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 21.05.1996 року.
Згідно акту депутатського обстеження від 03.06.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані 3 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактично за вказаною адресою проживає ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є не порушеним.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відтак, за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК УРСР слід дійти висновку що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру тощо, від будь- яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів та членів його сім'ї.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані у спірному будинку з 16.04.1997 року - ОСОБА_2 , та з 21.05.1996 року - ОСОБА_3 Власником вказаного будинку з 24.12.1991 року був батько відповідачів ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто відповідачі зареєстровані у спірному будинку зі згоди ОСОБА_4
Право користування відповідача є похідним від прав колишнього власника будинку ОСОБА_4 , який заповів спірний будинок позивачу, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом А отже, у зв'язку із припиненням права власності ОСОБА_4 на спірний будинок, відповідачі, як члени сім'ї колишнього власника втратили право користування жилим приміщенням.
Відповідачі, залишаючись зареєстрованими у будинку АДРЕСА_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 , є сторонніми для нього особами, які перешкоджають позивачу належним чином користуватися і володіти вказаним житловим приміщенням, чим порушують його права як власника.
Таким чином, суд вважає, що відповідачі, не будучи членами сім'ї позивача, перешкоджають позивачу належним чином користуватися і володіти належним йому на праві власності будинком, чим порушують його права як власника, а тому позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10-13,81,259,263,265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя:Т. А. Чумак