Ухвала від 14.08.2019 по справі 910/10945/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.08.2019Справа № 910/10945/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРУМ"

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРУМ"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" про визнання незаконним аукціону та зобов'язання вчинити дії.

Суддя Сташків Р.Б.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, у якому Позивач просить суд:

- визнати незаконним електронний аукціон проведений за результатами процедури закупівлі мастильних засобів (оливи та мастильні матеріали), що оголошений Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-03-07-000542-c, а торги такими, що не відбулися;

- зобов'язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" відмінити процедуру закупівлі мастильних засобів (оливи та мастильні матеріали), що оголошена в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-03-07-000542-c;

- визнати незаконним електронний аукціон проведений за результатами процедури закупівлі мастильних засобів (оливи та мастильні матеріали), що оголошений Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-03-07-001178-b, а торги такими, що не відбулися;

- зобов'язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" відмінити процедуру закупівлі мастильних засобів (оливи та мастильні матеріали), що оголошена в електронній системі закупівель за ідентифікатором ЦА-2019-03-07-001178-b.

Вимоги позову мотивовані протиправним недопущенням до аукціону Позивача, та натомість протиправним допущенням до аукціону іншої особи, проведення аукціону всупереч існуючій забороні та визнанням цієї іншої особи переможцем аукціону.

Від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій Позивач просить суд:

- заборони Відповідачу вчиняти дії, направлені на продовження процедури закупівлі в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-03-07-001178-b у тому числі, але не обмежено цим, визначати переможця, публікувати намір про укладання договору та укладати договір;

- заборони Державному підприємству «Прозорро» оприлюднювати будь-яку інформацію, що стосується даних процедур закупівлі, у тому числі, але не обмежено, оголошувати результати, публікувати оголошення про намір укласти договір та публікувати інформацію про укладення договору за процедурою закупівлі UA-2019-03-07-001178-b;

- заборони Відповідачу вчиняти дії, направлені на продовження процедури закупівлі в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-03-07-000542-с у тому числі, але не обмежено цим, визначати переможця, публікувати намір укласти договору та укладати договір;

- заборони Державному підприємству «Прозорро» оприлюднювати будь-яку інформацію що стосується даних процедур закупівлі, у тому числі, але не обмежено, оголошувати результати, публікувати оголошення про намір укласти договір та публікувати інформацію про укладення договору за процедурою закупівлі UA-2019-03-07-000542-с.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, у господарському процесі позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом забороною відповідачу вчиняти певні дії, та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову, як це правильно стверджує Позивач, допускається, зокрема, у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, за ст. 74 ГПК України обов'язок доказування розподілений між сторонами таким чином, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На думку Позивача заявлені ним заходи забезпечення необхідно вжити, інакше виконання рішення суду може істотно ускладнитися чи унеможливитися.

Однак до таких обґрунтувань заяви про забезпечення позову суд ставиться критично, з огляду на наступне.

У заяві Позивач стверджує про співмірність заявлених ним заходів з предметом позову, посилаючись на невиконання Відповідачем і ДП «Прозорро» забезпечення у іншому спорі, проте не обґрунтовує, яким чином таке заявлене невиконання доводить твердження Позивача щодо співмірності предмету позову та заявлених заходів забезпечення у даному конкретному спорі.

Також Позивач, зазначаючи, що вважає заявлений захід забезпечення ефективним, не наводить обґрунтування своїх тверджень чому саме він так вважає, обмежившись тим, що такий висновок Позивач зробив «враховуючи викладене» у заяві. Натомість суд розглядає та оцінює конкретні доводи та докази сторін, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, тоді як у даному випадку, Позивач таких доводів та доказів не навів, а посилання на все викладене вище є загальним посиланням, що унеможливлює його оцінювання.

Позивач також не обґрунтовує, яким чином заявлені ним заходи дозволять здійснити фіксацію прав та обов'язків сторін станом на цей момент, яким чином нададуть можливість Позивачу ефективно реалізувати своє право на судовий захист, а після завершення розгляду ефективно реалізувати свої права та обов'язки.

Тобто, вказані твердження не обґрунтовані жодними доводами та доказами.

Відповідно до п. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Позивач зазначає, що у випадку невжиття заходів, замовником закупівлі буде опубліковано пропозиції укласти договори, як результат, договори буде укладено, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Проте фактично заявлене забезпечення, ще до того, як спір вирішується по суті, направлене на задоволення позовних вимог, оскільки його задоволенням судом буде фактично зупинено легітимні на даний час процедури закупівлі, тобто, суд фактично погодиться з твердженнями Позивача про їх нелегітимність, тоді як їх легітимність як раз і є предметом спору у даній справі, а відповідно до інформації, розміщеної на сайті https://prozorro.gov.ua, спірні процедури закупівлі вже завершені.

Також, встановивши ДП «Прозорро» заборону оприлюднювати будь-яку інформацію, що стосується даних процедур закупівлі, судом буде фактично не забезпечено виконання рішення суду у даному спору, а заборонено державному підприємству здійснювати його законну діяльність щодо виконання ним обов'язків, як відповідним електронним майданчиком, розміщувати відомості про процедури закупівель та їх результати.

З огляду на наведене вище, підстав вжиття заявлених Позивачем заходів забезпечення позову суд наразі не вбачає, тому у задоволенні заяви судом відмовлено.

У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви сплачена Позивачем сума судового збору за її подання відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Р.Б. Сташків