Провадження № 11-сс/812/551/19 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія: п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
9 серпня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 420191500000000033 матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2019 року, якою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Первомайськ, громадянину України, який має вищу освіту, одруженому, який має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимому, який є адвокатом, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
- відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7 ,
захисники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
підозрюваний ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги підозрюваного.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2019 року та відмовити слідчому управління ТУ ДБР в м. Миколаєві в обранні запобіжного заходу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2019 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби з 20.00 год. до 06.00 год. до 28 вересня 2019 року.
Покладено на підозрюваного обов'язки:
- не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 20:00 год. до 06:00 год..
- прибувати до слідчих Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_10 або іншого слідчого, яким здійснюється розслідування даного кримінального провадження із встановленою періодичністю - кожного четверга;
- не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання, у разі наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Узагальнені доводи апеляційної скарги підозрюваного.
Вважає, що відсутні підстави для обрання будь-якого запобіжного заходу.
На переконання апелянта, правова кваліфікація за частиною 4 статті 27 і частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (надалі КК України), є невірною.
Вважає, що відсутні докази на підтвердження обґрунтованості підозри та будь-якого ризику передбаченого статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України).
Зазначає, що слідчий ТУ ДБР в м. Миколаєві не мав повноважень звертатись з клопотанням щодо обрання відносно нього запобіжного заходу, оскільки, на його думку, вказане кримінальне провадження підслідне органам Національної поліції.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Першим слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадженні № 42019150000000033 від 7 червня 2019 року за підозрою адвоката Ради адвокатів Миколаївської області ОСОБА_6 у підбурюванні ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди слідчому СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 , яка займає відповідальне становище, за вчинення нею з використанням наданого їй службового становища дій щодо непритягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12019150040001474.
Слідчий суддя, прийшовши до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та необхідності застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, послалась на те, що прокурором не доведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість запобігти ризиками шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення підозрюваного та його захисників на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав її безпідставною, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 194 КПК України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з положеннями частини 2 статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначила про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 і частиною 3 статті 369 КК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах судового і кримінального провадження, зокрема: показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ; дані протоколу затримання ОСОБА_6 ; інші докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, в їх сукупності, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 і частиною 3 статті 369 КК України. В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення на момент його повідомлення.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри є неприйнятними.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування ні слідчим суддею суду першої інстанції, ні апеляційним судом перевірці не підлягають, а тому доводи апелянта і в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.
Згідно частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як встановлено слідчим суддею, запобігання ризикам переховуватись від органу досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний офіційно працює адвокатом, має постійне місце проживання в м. Миколаєві, має сталі соціальні зв'язки.
За наведеного, є безпідставним доводи апелянта відносно відсутності доказів існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя пройшла до вірного висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_6 є достатнім для забезпечення його виконання процесуальних обов'язків.
Твердження апелянта про відсутність повноважень слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, на звернення з клопотанням у даному провадженні, є неслушними виходячи з такого.
Як свідчать матеріали кримінального провадження 7 червня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за частиною 3 статті 368 КК України.
Постановою заступника прокурора області ОСОБА_15 від 7 червня 2019 року визначено підслідність у кримінальному провадженні №420191500000000033 за територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві.
1 серпня 2019 року слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві змінена правова кваліфікація з частини 3 статті 368 на частину 4 статті 27 і частину 3 статті 369 КК України.
Відповідно до частини 2 статті 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не внесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Матеріали судового та кримінального провадження не містять даних про зміну підслідності прокурором.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2019 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: