Справа № 369/9636/19
Провадження №1-кс/369/3024/19
09.08.2019 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019110000000192 від 11.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України, -
До суду звернувся слідчий слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області юристом 1 класу ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за №42019110000000192 від 11.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України.
Свої вимоги слідчий мотивує тим, що у провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42019110000000192 від 11.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.06.2019 до прокуратури Київської області звернувся директор ТОВ «Віді-Пауер» ОСОБА_6 з заявою про те, що 16.05.2019 ОСОБА_7 отримав на станції технічного обслуговування ТОВ «ВіДі-Пауер» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська-Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 58, автомобіль Land Rover Range Rover, кузов № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , однак до цього часу не здійснив розрахунок за проведений протягом 05.03.2019-16.05.2019 ремонт вказаного автомобіля на суму 206979,02 грн., внаслідок чого, на думку заявника, заволодів чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди заявнику.
В ході допиту свідок ОСОБА_6 повідомив, що з 05.03.2019 по 16.05.2019 ТОВ «Віді-Пауер» здійснював ремонт автомобіля Land Rover Range Rover, кузов № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , належний ОСОБА_7 . 16.05.2019 ОСОБА_7 отримав на станції технічного обслуговування ТОВ «ВіДі-Пауер» без оплати, у зв'язку з чим він 24.05.2019 призначив службове розслідування факту видачі автомобіля ОСОБА_7 з ремонту без оплати. Комісією за результатами службового розслідування встановлено, що консультант-приймальник ОСОБА_8 порушив свої службові обов'язки та дозволив безперешкодний виїзд автомобіля ОСОБА_7 з СТО з порушенням процедури видачі автомобіля клієнтам. Правильність обрахування вартості виконаних робіт в сумі 206979,01 грн., в тому числі вартість встановлених запасних частин на суму 135788,39 грн., підтверджена проведеною інвентаризацією та відсутністю скарг зі сторони ОСОБА_7 .
В ході допиту свідок ОСОБА_9 повідомив, що після приймання 05.03.2019 автомобіля ОСОБА_7 Land Rover Range д.н.з. НОМЕР_2 . на ремонт консультантом-приймальником відділу загального сервісу ОСОБА_10 були виконані роботи на підставі наряда-замовлення, а саме діагностика ходової частини та електронна діагностика. Наряд-замовлення від 05.03.2019 підписані ОСОБА_7 та працівником підприємства. Далі автомобіль ОСОБА_7 надійшов майстру ОСОБА_11 , який визначив виконавців ОСОБА_12 і ОСОБА_13 для проведення діагностики. Виконавці прийняли автомобіль в роботу, провели діагностику, результати якої зафіксували в звіті механіка, після чого передали автомобіль майстру цеху 06.05.2019. Майстер цеха ОСОБА_14 перевірив результати діагностики та передав наряд-замовлення та звіт механіка для узгодження додаткових робіт консультанту ОСОБА_15 .
Далі консультант сервісу разом з відділом запасних частин та інженером-технологом готують рахунок для виконання додаткових робіт. Склавши цей рахунок на приблизну суму 83901,83 грн., ОСОБА_16 мав узгодити з ОСОБА_7 замовлення запасних частин. Він надіслав рахунок електронною поштою на скриньку СФГ «Оріон». Надалі мені зателефонував ОСОБА_7 з номеру НОМЕР_3 та просив нічого не замовляти, поки він не приїде та не перевірить кожну деталь рахунку. Через деякий час він приїхав. Свідок разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_17 пішли в цех, на прикладі розібраного двигуна з іншого автомобіля пояснили йому, які запчастини потрібні для замовлення. Він сказав, що згоден. Я його попросив оплатити рахунок. Він сказав, що на рахунку ТОВ «Віді-Пауер» є кошти СФГ «Оріон», головою якого він є, які він дозволяє використати як передплату для замовлення. Суму він не назвав. Автомобіль ОСОБА_7 ремонтував механік ОСОБА_18 . Розібравши двигун автомобіля ОСОБА_7 були виявлені додаткові несправності, про які повідомлено мені. Я разом з майстром і механіком пішов до автомобіля, сфотографував 04.04.2019 всі несправності і надіслав ці фото через «Viber» ОСОБА_7 навіть з орієнтовною сумою ремонту - 152108 грн. В телефонному режимі він сказав добре, замовляйте все, що потрібно, він розрахується за все. Пішло замовлення запасних частин. Поки чекали деталі, 08.04.2019 він знову зателефонував, попросив розібрати салон для передачі його в ремонт. Коли механік ОСОБА_19 розібрав його, то показав мені, що несправні обігрівачі сидіння. Я це сфотографував, відправив через «Viber» ОСОБА_7 фото та повідомив вартість 9700 грн. за 1 елемент, на що ОСОБА_7 дав згоду, передзвонивши мені. Консультантом ОСОБА_16 08.04.2019 був сформований наряд-замовлення на ці додаткові роботи, який залишився не підписаним ОСОБА_7 , хоча консультант мав підписати його у клієнта.
Далі ми чекали запчастини по двигуну. Десь приблизно 22 квітня надійшли ці запчастини, автомобіль повернутий в цех для проведення робіт. 04.05.2019 ми закінчили роботи з двигуном автомобіля ОСОБА_7 . Я подзвонив ОСОБА_7 та поставив до відома, що роботи по ремонту двигуна вже завершені, і ми чекаємо на салон з ремонту.
Таким чином, всі рахунки на виконання робіт були погоджені з ОСОБА_7 , якому було відомо про орієнтовну вартість робіт, замовлення запасних частин. Після того, як 16.05.2019 ОСОБА_7 забрав автомобіль, на зв'язок щодо оплати вартості встановлених запасних частин та робіт він не виходить. Хоча, коли свідок додзвонився до нього з невідомого номеру, ОСОБА_7 повідомив, що нібито ми в нього вкрали літр масла, салон вимазали, він на цьому автомобілі не їздить та автомобіль стоїть, а він купив собі ОСОБА_20 . Якщо хочете свої гроші, подавайте на мене в суд.
В ході допиту головного бухгалтера ТОВ «ВіДі-Пауер» ОСОБА_21 , остання повідомила, що наразі на рахунку ТОВ «ВіДі-Пауер» обліковуються грошові кошти в сумі 114720, 56 грн., які були перераховані СФГ «Оріон», як передоплата за запчастини. Перераховувались вказані грошові кошти наступним чином, а саме кошти в сумі 114720, 56 грн. надійшли двома платіжками від 23.10.2018 в сумі 62172, 40 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «ВіДі-Пауер» № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Ощадбанк» МФО 300465 з розрахункового рахунку СФГ «Оріон» № НОМЕР_5 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль», в м. Києві, МФО 380805 та іншою сумою 29.10.2018 в сумі 52548, 16 грн. з вказаного рахунку.
Вказані грошові кошти, обліковуються, як зобов'язання. Тому, що ОСОБА_7 є головою СФГ «Оріон» та діє від імені СФГ «Оріон» та гарантував нам, що передплата компанії являється підставою для замовлення запчастин та виконання робіт за замовленням ПАсС-005881 від 27.03.2019 року.
31.05.2019 за вихідним № 26 від 21.05.2019 до ТОВ «ВіДі-Пауер» надійшло клопотання голови СФГ «Оріон» ОСОБА_7 щодо повернення грошових коштів в сумі 114720, 56 грн. у зв'язку з тим, що вони були помилково перераховані.
Таким чином, ОСОБА_7 шляхом обману запевнив правників ТОВ «ВіДі-Пауер», що грошові кошти в сумі 114720, 56 грн., що обліковуються на їх розрахунковому рахунку є передплатою та гарантією подальшої оплати роботи по обслуговуванню його автомобіля. Після чого не здійснивши розрахунок за проведений протягом 05.03.2019-16.05.2019 ремонт вказаного автомобіля на суму 206979,02 грн., почав вимагати повернення коштів, які були гарантом подальшої оплати тим, самим заволодів запчастинами належними ТОВ «ВіДі-Пауер» на загальну суму з ПДВ 135 788, 39 грн., та грошовими коштами в розмірі 71 190, 62 гривні, які згідно розрахунку являються вартістю виконаних робіт.
З огляду на викладене, грошові кошти в сумі 114720, 56 грн., що обліковуються на розрахунковому рахунку ТОВ «ВіДі-Пауер» № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Ощадбанк» МФО 300465, у даному кримінальному провадженні є засобом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України.
Відповідно до постанови слідчого Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 23.07.2019 вказані грошові кошти визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі предметом вчинення злочину, знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У даному випадку вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Слідчий просив суд накласти арешт на грошові кошти в сумі 114720, 56 грн., що обліковуються на розрахунковому рахунку ТОВ «ВіДі-Пауер» № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Ощадбанк» МФО 300465, за для забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.
В судове засідання слідчий не з'явився, просив суд розгляд клопотання проводити без його участі, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна слідчий суддя вважає за можливе, розглянути дане клопотання без власника майна.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, вважає у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки прокурор у судовому засіданні не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження даного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170- 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019110000000192 від 11.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1