Справа № 372/791/19
Провадження № 1-кп-130/19
іменем України
08 серпня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження внесеному в ЄРДР за №12019110230000005 від 02.01.2019 року за обвинуваченням,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Українка, Обухівського району Київської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні 1 неповнолітню дитину, з середньою освітою, непрацюючого, інваліда II групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_6 , 31.12.2018 року приблизно о 23 год. 00 хв., знаходячись у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Погрібок», що в м. Українці Обухівського району Київської області, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , де окрім нього перебували його мати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який там періодично проживає, де спільно з останніми вживав спиртні напої (горілку). В ході розпиття спиртних напоїв, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_6 , підійшов до ОСОБА_8 , який в цей час сидів на топчані, та взявши правою рукою зі столу скляну пляшку, ємністю 0,5 л., в якій знаходилась рідина, умисно наніс нею два удари в область лівої тім'яної ділянки голови та в область центральної частини лобної ділянки голови ОСОБА_8 , від чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких 01.01.2019 року настала смерть потерпілого. Відповідно до висновку експерта №8/т від 30.01.2019 року, смерть ОСОБА_8 настала від двох забитих ран в лівій тім'яній ділянці голови та в центральній частині лобної ділянки голови з ушкодженням внутрішньо шкіряних артерій та вен, крововиливів в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в проекціях ран з послідуючим розвитком масивної крововтрати. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі, та є безпосередньою причиною смерті та виникли незадовго (в проміжку часу порядку 3-8 годин) перед настанням смерті потерпілого внаслідок двох ударно-травматичних дій тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею. Виходячи з характеру та ступеню розвитку трупних явищ, можливо сказати, що з моменту настання смерті ОСОБА_8 і до дослідження його трупу в морзі пройшло 72-84 годин. В крові трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,98 проміле, що у живих осіб відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, та показав, що він 31.12.2018 року вночі у гаражі святкував новий рік з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розпивали спиртні напої. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 вдарив в обличчю ОСОБА_6 . Він хотів заступитися за свою матір, взяв зі столу бутилку та вдарив ОСОБА_8 нею по голові два рази. Коли він з матір'ю виходили з гаража, ОСОБА_8 був живий. Коли повернулися в гараж 02.01.2019 року, то побачили ОСОБА_8 мертвим. Цивільний позов потерпілої визнав в повному обсязі. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати та не позбавляти волі врахувавши його хворобу.
Потерпіла в судовому засіданні показала суду, що 02.01.2019 року їй зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що ОСОБА_8 помер. Потерпіла разом зі своїми дочками поїхала до гаражу та побачила мертвого ОСОБА_8 , в якого була розвита голова, і все навкруги було в крові. Вони викликали працівників поліції. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, і просила його задовольнити, щодо міри покарання, то просила суд призначити покарання у виді позбавлення волі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала суду, що 31.12.2018 року відмічала Новий рік з сином та співмешканцем ОСОБА_8 в гаражі. Розпивали горілку, потім виник конфлікт і ОСОБА_8 почав їх виганяти та вдарив її рукою по обличчю. ОСОБА_6 хотів заступитися за неї і вдарив ОСОБА_8 пляшкою горілки по голові. Після цього ОСОБА_8 вона налила води та промила голову перекиснем. Коли вранці з сином ішли з гаража, ОСОБА_8 був живий, а коли повернулися в гараж 02.01.2019 року, то побачили ОСОБА_8 мертвим.
Свідок ОСОБА_9 показала суду, що є донькою потерпілої. Свідку зателефонувала потерпіла та повідомила, що ОСОБА_8 помер. Свідок ходила з потерпілою до гаражу, де бачили мертвого ОСОБА_8 з розбитою головою. Біля гаражу сиділа ОСОБА_7 в п'яному стані та обвинувачений. Їй відомо, що ОСОБА_7 та обвинувачений неодноразово били ОСОБА_8 , бо всі втрьох постійно пиячили.
Покази ОСОБА_6 , є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд вважає, що дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, спричинив смерть потерпілого, та вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки злочину, особу винного та його відношення до скоєного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а відповідно до ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_6 , пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин покарання, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, групу інвалідності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах передбаченого санкцією ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає, що правові підстави для застосування ст. 69, 75 КК України в даному випадку - відсутні.
Щодо цивільного позову потерпілої, то судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачеві було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких вона зазнали у зв'язку із протиправною поведінкою відносно її брата ОСОБА_8 , що призвело до його загибелі, порушенням життєвих зв'язків, втраті душевного спокою, зміні звичного способу життя. За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступіню його вини, глибини страждань потерпілої, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода на її користь в розмірі 50 000 грн. 00 коп., що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Суд вважає доведеними позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі понесених потерпілою фактичних витрат, які підтверджені відповідними доказами, з яких вбачається, що потерпіла понесли витрати в зв'язку із вчиненням злочину на поховання та ритуальні потреби в загальному розмірі 20 000 гривень 00 копійок, тому саме в такій сумі слід задовольнити її позовні вимоги, та стягнути на її користь з обвинуваченого. Зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілої, - з іншого.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому слід залишити попередню - цілодобовий домашній арешт до набрання вироку законної сили.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 залишити цілодобовий домашній арешт.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, після набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. 00 коп., та матеріальну шкоду в розмірі 20 000 грн. 00 коп., а всього стягнути 70 000 грн. 00 коп..
Речові докази по справі - DVD-R диски, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при справі; картонну коробку з одягом, фрагмент волосся, жіночу коричневу куртку, жіночу кофту, пляшку з-під горілки «Козацька Рада», пляшки з-під горілки в кількості 11 штук, пляшки з-під «Перекись водню», фрагмент тканини, сокиру, змиви, чоловічу куртку, поліетиленовий мішок, 7 слідів дактилоскопічного походження, куртку чорного кольору, штани чорного кольору, реглан чорного кольору, шапку чорного кольору, футболку сіро-чорного кольору, кросівки сірого кольору, кофту в'язану червоного кольору, підкладку куртки - знищити; мобільний телефон марки «Nokia» та кредитні картки «Ощадбанк» - повернути власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Суддя :