13.08.2019 Єдиний унікальний № 371/771/18
13 серпня 2019 року м. Миронівка
ЄУН 371/771/18
Провадження № 2/371/98/19
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участю секретаря судових засідань Харченко І.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернулася до суду з вказаними вимогами, посилаючись на ті обставини, що 08 серпня 1994 року була прийнята на роботу в Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області та з 14 липня 2005 року займала посаду начальника відділу з призначення соціальних виплат.
За час роботи сумлінно виконувала покладені на неї трудові обов'язки, жодних нарікань зі сторони керівництва не було.
В період з жовтня 2017 року по травень 2018 року щодо неї було проведено два службових розслідування та оголошено догану.
Наказом № 51-0 від 17 травня 2018 року в.о. начальника управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення.
Вважає звільнення незаконним, оскільки воно мало місце без згоди профспілкового комітету, при звільненні не застосовано правила КЗпП України.
Просила в судовому порядку скасувати наказ про її звільнення з посади, поновити її на посаді начальника відділу з призначення соціальних виплат Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 червня 2018 року до дня винесення рішення.
Позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства. Заявлені позовні вимоги обґрунтувала фактом порушення її прав, відповідно до Конституції України та КЗпП України.
Провадження у справі відкрито ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. від 05 липня 2018 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди у порядку цивільного судочинства розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства) та суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
У пункті 2 частини першої статті 4 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно пункту 17 частини 1 вказаної статті публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
До поняття публічної служби включають діяльність працівників усіх інституцій, які виконують публічні завдання, в тому числі державна служба.
З позовної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що позивачем, яка є державним службовцем, заявлено вимоги про поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби, тому є публічно-правовим. Такий спір не належить до цивільної юрисдикції.
Спори з приводу проходження державним службовцем публічної служи є предметом юрисдикції адміністративних судів України.
З урахуванням наведеного розгляд такої справи згідно з положеннями статей 19, 20 КАС України відноситься до компетенції адміністративного суду та проводиться в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, наявні підстави для закриття провадження у справі.
Відповідно до правил пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно правил, що викладені у частинах 2 та 3 статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Судовий збір при зверненні до суду позивач не сплачувала.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук