Справа № 369/10259/19
Провадження №2/369/3962/19
про залишення без руху
09.08.2019 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» фізичною особою сплачується судовий збір за подачу до суду позовної заяви з майновою вимогою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, визначена позивачем ціна позову становить 2 379 537 грн.
Позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 5763 грн., що підтверджується квитанцією від 06.08.2019 року.
За ставкою судового збору, визначеною для позовів про поділ майна при розірванні шлюбу.
Однак, вказана ставка судового збору застосовується у випадках одночасного заявлення вимог про розірвання шлюбу та поділу майна подружжя.
З огляду на те, що у вказаній справі не вирішуються вимоги про розірвання шлюбу, приходжу до висновку про те, що спір, який виник між сторонами є майновим, а тому судовий збір має бути сплачений за такою ставкою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем зазначена сума позову, яка складає 2 379 537 грн., тобто сума сплаченого судового збору, має становити 9605.00 гривень.
Окрім того, за нормою пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна.
Також п. 9 ст. 176 ЦПК України визначає, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно п.1 пп. 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014 р. № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» установлено, що оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав; інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок (далі - звіт про оцінку), що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку. Зазначена інформація складається за встановленою Фондом державного майна формою та є додатком до звіту.
Такої інформації про внесення доданого до матеріалів позову звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку за встановленою Фондом державного майна формою з відповідним додатком до звіту позивачем не представлено, у зв'язку з чим суд не має змоги визначити дійсну ціну позову та розмір судового збору.
Тому позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку спірного майна у відповідності до якого позивачу необхідно встановити ціну позову та сплатить судовий збір.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» фізичною особою сплачується судовий збір за подачу до суду позовної заяви з майновою вимогою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак позивачу необхідно подати до суду звіт про оцінку спірного майна відповідно до якого визначити ціну позову та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Всупереч вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; попереднього (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії письмових доказів, долучених до позовної заяви не засвідчені належним чином та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом приведення її у відповідність до норм ст. 175 ЦПК України.
Виходячи з положень ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Дубас