Справа № 362/2935/19
Провадження № 1-кп/362/336/19
15 липня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12019110140000404 від 26.03.2019 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою відповідно до ухвали с судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2018 року, строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 21.07.2019 року.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою враховуючи тяжкість висунутого обвинувачення та те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Представник потерпілого ПП "Будмір" надіслав до суду заяву, в якій просив розгляд справи відкласти на іншу дату.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченому ОСОБА_4 під вартою, оскільки обвинувачення йому пред'явлено у вчиненні тяжкого злочину, ризики переховування обвинувачених від суду та вчинення ними нових злочинів залишилися, тому застосування більш м'ягкого запобіжного заходу не забезпечить їх належної процесуальної поведінки.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, не змінилися та продовжують існувати.
На даній стадії процесу судом не допитані потерпіла та свідки, не досліджені матеріали провадження.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 197, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , маючий середню освіту, офіційно не одружений, раніше судимому, строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі Центрального міжрегіональному управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на 60 днів до «12» вересня 2019 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1