справа № 361/4798/18
провадження № 2-а/361/38/19
04.07.2019
Іменем України
04 липня 2019 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Срібної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Гранатира Андрія Юрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, враховуючи зменшення позовних вимог (а. с. 43), просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 014553 від 30 липня 2018 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Гранатиром А.Ю. (далі - інспектор поліції), про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що постановою інспектора поліції Гранатира А.Ю. серії АР № 014553 всправі про адміністративне правопорушення від 30 липня 2018 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та до нього застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення підпункту "ґ" п. 2.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). У даній постанові інспектор поліції Гранатир А.Ю. зазначив про те, що він (позивач) 30 липня 2018 року керував у Самарському районі у місті Дніпро по вулиці Спогадів, 41, транспортним засобом марки "Seat Altea", реєстраційний номер НОМЕР_1 , без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - поліс страхування).
Із даною постановою він не згоден, оскільки ПДР він не порушував, вважає постанову такою, що складена безпідставно, інспектором поліції Гранатиром А.Ю. не надано жодних доказів, які б підтверджували його винність у порушенні ПДР для зупинки його транспортного засобу. Вказував, що ця постанова є протиправною та підлягає скасуванню, посилаючись на те, що 30 липня 2018 року він, керуючи транспортним засобом марки "Seat Altea", реєстраційний номер НОМЕР_1 ,у місті Дніпро був зупинений патрульним автомобілем за допомогою проблискових маячків синього кольору, причиною для зупинки його транспортного засобу, як пояснив йому інспектор поліції, стало те, що на сайті Моторно транспортного страхового бюро України (далі - МТСБУ) відсутні відомості про наявність у нього поліса страхування на зазначений вище транспортний засіб. Вказував, що інспектором поліції Гранатиром А.Ю. без фактичної перевірки наявності у нього в паперовому вигляді полісу страхування, без перевірки технічного паспорта на автомобіль була винесена оскаржувана ним постанова. Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки встановлені в ній обставини справи не відповідають дійсності, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог законодавства, є незаконною та необґрунтованою.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує, просив суд його задовольнити.
Відповідач інспектор поліції Гранатир А.Ю., будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при розгляді справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та КУпАП, просив суд у задоволенні позову відмовити та провести розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Машталер А.А., будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, подала до суду пояснення, у яких вказувала на те, що при розгляді справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 інспектор поліції Гранатир А.Ю. діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та КУпАП, просила суд у задоволенні позову відмовити та провести розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
30 липня 2018 року інспектором поліції Гранатиром А.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії АР № 014553, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Інспектор поліції Гранатир А.Ю. при винесені даної постанови встановив, що 30 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 керував у місті Дніпро по вулиці Лебедина, 41, транспортним засобом марки Seat Altea", реєстраційний номер НОМЕР_1 , без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив підпункт "ґ" п. 2.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП України.
Відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка немає при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ч. 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
За змістом положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із постановою серії АР № 014553 від 30 липня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, посилався на те, що без жодного порушення ПДР з його боку, його транспортний засіб було зупинено патрульним автомобілем, підставою зупинки інспектор поліції Гранатир А.Ю. вказав на відсутність на сайті МТСБУ відомостей про наявність у нього поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб марки "Seat Altea", реєстраційний номер НОМЕР_1 , будь-яких документів, крім посвідчення водія, інспектор поліції Гранатир А . Ю . у нього не вимагав та не перевіряв. Поліс страхування у нього був в наявності, проте інспектор поліції Гранатир А. Ю . даний факт не перевіряв.
У ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII встановлено випадки, у яких поліцейський може або зобов'язаний зупиняти транспортні засоби. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзвязку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. п. 21.2, 21.3 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
У п. 21.2 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, в тому числі відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Із оскаржуваної постанови вбачається, що вона складена відповідачем щодо порушення позивачем ОСОБА_1 лише підпункту "ґ" п. 2.1 ПДР, що виявилось у не пред'явленні полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Складу іншого адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем оскаржувана, зазначена вище постанова не містить.
Доказів на підтвердження факту притягнення позивача до відповідальності за вчинення інших адміністративних правопорушень чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди відповідачем суду не надано.
Відповідно до підпункту 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 жовтня 2011 року № 673, при укладанні внутрішнього договору страхування страховик зобов'язаний посвідчувати факт укладання внутрішнього договору страхування шляхом надання поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зразок якого затверджено Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, у паперовій формі або шляхом надсилання візуальної форми страхового поліса з відображенням даних електронними засобами у формі, приватній для сприйняття його змісту людиною та відтворення на папері.
З наданого позивачем ОСОБА_1 суду полісу страхування № АМ/3629974 вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки "Seat Altea", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед третіми особами, на момент зазначених подій була застрахована, термін дії цього поліса з 26 липня 2018 року по 25 липня 2019 року.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що зазначене вище виключає у даному випадку можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ним 30 липня 2018 року підпункту "ґ" п. 2.1 ПДР.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. відповідачем у суді не доведена, тому справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 014553 від 30 липня 2018 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Гранатиром Андрієм Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.