Справа № 357/1269/19
2/357/1820/19
Категорія 38
13 серпня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Бондаренко Н. В., за участю: адвоката Закаблук Л.О., відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом 04.02.2019 року обґрунтовуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги по закону являється він та відповідачі по справі. Причиною того, що він не звернувся із заявою про прийняття спадщини в передбачений законом шестимісячний строк є те, що він працює в ТОВ «Орбіта-В» на посаді водія автотранспортних засобів і місце знаходження даного підприємства - м. Суми, вулиця Юрія Вєтрова, 35. Строк для подачі заяви в нотаріальну контору ним був пропущений з поважних причин, так як знаходився за межами м. Біла Церква і не мав можливості в зв'язку з зайнятістю на роботі звернутися до нотаріуса, тому просив суд визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , строком на три місяці.
21.02.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
17.05.2019 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив, в якому зазначила, що позивач вказав причину для визначення додаткового строку для прийняття спадщини те, що він працює водієм у м. Суми, що є не поважною причиною. Позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця, оскільки наведені ним обставини не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому, позивачем не доведено, також, і наявність причин, з яких він не мав можливості направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини поштою. Тому, просила відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
20.05.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача, адвокат Закаблук Лариса Олександрівна, в судовому засіданні позов підтримала та просила визначити ОСОБА_2 додатковий строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , строком на три місяці.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву, згідно якої просила справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву, згідно якої просила справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти визначення ОСОБА_2 додаткового строку на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , строком на три місяці, оскільки він не надав доказів поважності причин пропуску вказаного строку.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Також встановлено, що позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом та видачу свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .
26.01.2019 року державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Руденко Н.П. винесено постанову (а.с.7), з якої вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено в оформленні спадкових прав на майно та видачі свідоцтва про право на спадщину, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , оскільки спадщину у встановлений законом строк спадкоємець не прийняв.
Також, з матеріалів справи (а.с.42-49), вбачається, що 04.07.2018 року в Білоцерківській районній державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу за №214/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Відповідно до поданих заяв спадщину приймають: дружина померлого - ОСОБА_1 , дочка померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Син померлого - ОСОБА_8 від спадщини відмовився на користь дружини померлого ОСОБА_1 . Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Коженицької сільської ради Білоцерківського району Київської області 02.05.2018 року за №51 на день смерті ОСОБА_5 ніхто не був зареєстрований та не прожив разом з ним.
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Положення статті 1269 ЦК України зобов'язують спадкоємця, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, позивач в підтвердження вимог посилається на те, що він з поважних причин пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки він працює в ТОВ «Орбіта-В» на посаді водія автотранспортних засобів і місце знаходження даного підприємства - м. Суми, вулиця Юрія Вєтрова, 35, тому строк для подачі заяви в нотаріальну контору ним був пропущений, оскільки він знаходився за межами м. Біла Церква і не мав можливості в зв'язку з зайнятістю на роботі звернутися до нотаріуса.
Як вбачається з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-В» (а.с.8), ОСОБА_2 працює в «Орбіта-В» на посаді водія автотранспортних засобів з 10.07.2018 року (наказ про прийняття на роботу №75-к від 09.07.2018 року).
Представник позивача, адвокат Закаблук Л.О. в дебатах зазначила, що нотаріусом після відкриття спадкової справи, не було здійснено виклику всіх спадкоємців, а саме позивача, шляхом оголошення, тому з цих причин, крім зазначених в позові, було пропущено позивачем строк для прийняття спадщини.
Однак, суд не приймає до уваги дані твердження представника, оскільки зазначені обставини не були вказані в позові, як підстави, та до суду не надано жодних доказів в підтвердження неправомірних дій нотаріуса щодо заклику спадкоємців для прийняття спадщини.
Крім того, відповідно до підпункту 1.2. пункту 1, підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2, підпункту 3.1. пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Враховуючи, що позивач був обізнаний про відкриття спадщини, після смерті батька, зареєстрований та проживає в м. АДРЕСА_4 , отже, мав можливість звернутися за юридичною допомогою та до нотаріуса у визначений законом строк.
В підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, а зазначені ним причини не визнаються судом поважними.
Отже, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 1218, 1220, 1268, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 76 -81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.08.2019 року.
СуддяО. В. Бондаренко