Справа № 357/3413/19
2-а/357/145/19
іменем України
12 серпня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Орєхова О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Сокур О.В., Кравченко О.Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Жукова В.В.,
представника відповідача - Білоцерківського РВ ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області Щербатюка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашурової Лариси Юріївни та Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В березні 2019 року громадянка Узбекистану ОСОБА_2 (далі - Позивач ) звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашурової Лариси Юріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.
06.03.2019 року Білоцерківським районним відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області було прийнято Рішення № 11 про примусове повернення громадянки Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 .
В змісті зазначеного рішення зазначено про притягнення громадянки Узбекистану ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП за адміністративним протоколом ПРЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що підлягає скасуванню так як, позивач не володіє мовою, на якій ведеться адміністративне провадження, вона була протиправно позбавлена можливості мати перекладача та можливості користуватися правовою допомогою адвоката.
Від позивача приховали матеріали адміністративного провадження, на надали навіть копій протоколу ПРЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року та самої оскаржуваної постанови.
Все це у своїй сукупності доводить незаконність як всього адміністративного провадження стосовно позивача, так і незаконність, неправомірність самої оскаржуваної постанови.
Просила суд постанову Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області за адміністративним протоколом ПРЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати, а провадження закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення (а. с. 2-3).
Ухвалою судді від 02.04.2019 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху (а. с. 10-11).
23.05.2019 року за вх. № 18646 судом отримано уточнену позовну заяву, в якій позивач просила суд постанову начальника Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашурової Лариси Юріївни ПН ЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року винесену за адміністративним протоколом ПР ЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати неправомірною та скасувати, адміністративне провадження закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що підлягає скасуванню так як, позивач не володіє і не вміє читати мовою, на якій ведеться адміністративне провадження, вона була протиправно позбавлена можливості мати перекладача та можливості користуватися правовою допомогою адвоката. Позивач не усвідомлювала, які дії стосовно неї вчиняються, які рішення приймаються, не усвідомлювала їх вміст та правові насліди. Не усвідомлювала зміст Протоколу ПР ЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року та оскаржуваної Постанови ПН ЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року (а. с. 24-27).
Ухвалою судді від 28 травня 2019 року постановлено відкрити провадження у вказані адміністративній справі та постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 33-34).
Ухвалою суду від 23 липня 2019 року залучено в якості співвідповідача Білоцерківський районний відділ Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київської області у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашурової Лариси Юріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (а. с. 62-63).
Допитана у судовому засіданні за її згодою у якості свідка в порядку ст. 93 КАС України за допомогою перекладача позивач ОСОБА_2 пояснила суду наступне. На цей час вона проживає у м. Біла Церква. У березні 2019 року вона була доставлена чоловіками у цивільному на їх автомобілі до офіційної установи. Приїхала вона разом з невісткою та чоловіком. Вона перебувала в коридорі, коли її чоловік запросив до кабінету та прочитав зміст документів та просив їх підписати. Оскільки вона дуже була налякана, підписала документи не розуміючи їх значення. Перекладача та захисника їй не було запропоновано. Спілкувалися з нею більше російською мовою, яку вона також дуже погано розуміє. Також самі документи, які були складені українською мовою та надані їй на підпис, вона з них також нічого не зрозуміла. Пояснення замість неї були написані чоловіком. Копію протоколу, постанови, їй чоловік надав, який прийшов з будівлі, яке розташоване поруч. Оскаржувана постанова була складена в іншому приміщенні. Жінки, яка б складала постанову вона не бачила.
В Україну вона приїхала у липні 2018 року разом із чоловіком до своєї невістки, яка проживає на території України майже дев'ять років. Її невістка є вагітною та потребує постійного стороннього догляду. Тому, вона не може поїхати з України та чекає покращення здоров'я невістки, після чого вони разом поїдуть з України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав адміністративний позов, надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив його задовольнити.
Представник відповідачаБілоцерківського РВ ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області Щербатюк Р.В. письмового відзиву суду не надав. У судовому засіданні усно пояснив, що вимоги позову не визнає, оскільки позивач дійсно порушила правила перебування в Україні. Її було притягнуто до адміністративної відповідальності законно, хоча, можливо процедурні порушення і були.
Відповідач - начальник Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашурова Л.Ю. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, письмового відзиву суду не надала.
12 серпня 2019 року за вх. № 29239 судом від відповідача Ашурової Л.Ю. отримано заяву, в якій остання просила слухати справу без її присутності.
В судовому засіданні, яке відбувалось 23 липня 2019 року відповідач начальник Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашурова Л.Ю. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволені адміністративного позову. На питання суду пояснила, що позивач дійсно була доставлена до міграційної служби, а не завітала, як було зазначено у протоколі та оскаржуваній постанові. Наголосила, що оскаржувана постанова складалася за відсутності позивача, остання знаходилася в коридорі і лише була запрошена для підпису постанови. Наголосила, що спочатку почала розмовляти з позивачем українською мовою, а потім перейшла на російську, так як остання погано розуміла державну мову.
Суд, вислухавши пояснення сторін та свідка, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши надані відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 203 КУпАП, матеріали даної адміністративної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом 18.03.2019 р., що підтверджується конвертом (а. с. 19) щодо оскарження постанови від 06.03.2019 р. не пропустив десятиденний строк.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що постановою начальника Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашурової Лариси Юріївни ПН ЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року винесену за адміністративним протоколом ПР ЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останню було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 5100 гривень (а. с. 43, 44).
У вказаній постанові зазначено, що станом на 15 годину 00 хвилин 06.03.2019 року в м. Біла Церква по вул. Привокзальній, 3а, до Білоцерківського РВ ЦМУ ДМС завітала громадянка Узбекистану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування в Україні, тобто ухиляється від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування 90 діб, що є порушенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні».
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП»), порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Встановлено, що оскаржувана постанова була винесена на підставі протоколу від 06.03.2019 року, яка складенаголовним спеціалістом ВПНМ УМКП НМР Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області Корнієнко С. М. , Протокол ПР ЦМУ №000028про вчинення громадянкою Узбекистану ОСОБА_1 адміністративного правопорушення,відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.203 КУпАП (а.с.43).
Із змісту протоколу, зокрема, убачається, що «до Білоцерківського ЦМУ ДМС завітала громадянка Узбекистану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування в Україні, тобто ухиляється від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування 90 діб».
Однак, суд критично оцінює такі твердження, оскільки наслідком такого нібито добровільного візиту стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн. та прийняття рішення про примусове повернення останньої до країни походження із забороною в'їзду в Україну терміном на 3 роки.
Отже, в протоколі зазначено про роз'яснення позивачу змісту ст. 63 Конституції України, а також її прав та обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП, у тому числі і права на юридичну допомогу адвоката, іншого фахівця в галузі права, а також роз'яснено право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо особа не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Але, в судовому засіданні такі обставини не знайшли свого підтвердження. Судом, у тому числі експериментальним способом, достовірно встановлено, що позивач не володіє державною мовою, якою є українська. Такі висновки суду підтверджуються і поясненнями відповідача Ашурової Л.Ю. , яка в судовому засіданні 23 липня 2019 року пояснила, що спілкування з позивачем відбувалось на російській мові. Перекладача же позивачу призначено не було.Також позивач була позбавлена права на юридичну допомогу адвоката або іншого фахівця у галузі права, що не було спростовано в судовому засіданні під час розгляду даної справи.
Крім того, з боку відповідача не було надано жодного належного та допустимого доказу, що позивач відмовилася від надання перекладача та правової допомоги.
У цей же день - 06.03.2019 року начальником Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управляння Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області - Ашуровою Л.Ю. було винесено Постанову ПН ЦМУ №000028, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні після закінчення відповідного терміну перебування у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн (а.с.44).
Як встановлено в судовому засіданні 23 липня 2019 року та підтверджено відповідачем начальником Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ашуровою Л.Ю . , що позивач дійсно була доставлена до міграційної служби, а не завітала, як було зазначено у протоколі та оскаржуваній постанові. Наголосила, що оскаржувана постанова складалася за відсутності позивача, остання знаходилася в коридорі і лише була запрошена для підпису постанови. Наголосила, що спочатку почала розмовляти з позивачем українською мовою, а потім перейшла на російську, так як остання погано розуміла державну мову.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, в судовому засіданні під час розгляду справи знайшло своє підтвердження того факту, що позивач була доставлена до міграційної служби, а не завітала, як зазначено в оскаржуваній постанові,оскаржувана постанова складалася за відсутності позивача, останній не було надано перекладача, так як позивач не володіла мовою, якою велося адміністративне провадження, була позбавлена можливості скористуватися послугами фахівця в галузі права, що не спростовано, а навпаки підтверджено як показами свідка так і самим відповідачем начальником Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управляння Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Ашуровою Л.Ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З боку відповідача на адресу суду не надходило відзиву на адміністративний позов позивача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що при притягнені позивача до адміністративної відповідальності, відповідачами було допущено вищевказані порушення, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог громадянки Узбекистану ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-8, 19, 20, 72-78, 90, 241-246, 255, 286 КАС України,ст. ст. 7, 9, 33, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги громадянки Узбекистану ОСОБА_1 до начальника Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області Ашурової Лариси Юріївни та Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову ПН ЦМУ № 000028 від 06.03.2019 року, ухвалену начальником Білоцерківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області Ашурової Лариси Юріївни про накладення адміністративного стягнення на громадянку Узбекистану ОСОБА_1 ,- скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно громадянки Узбекистану ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП,- закрити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та проголошено 12.08.2019 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов