Справа № 357/8375/19
4-с/357/61/19
08 серпня 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення провідного спеціаліста відділу організації контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Мазур Аліни Володимирівни -
ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з скаргою на рішення провідного спеціаліста відділу організації контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Мазур Аліни Володимирівни, в якій просить визнати неправомірним рішення від 17 липня 2019 року № 11626-2-25/2 провідного спеціаліста відділу організації контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Мазур А.В. про повернення йому без прийняття до виконання виконавчого документа (постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року по справі № 1003/433/2012)
Оглянувши вказану скаргу, суд приходить до висновку, про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом ( ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону «Про виконавче провадження).
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення провідного спеціаліста відділу організації контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Мазур Аліни Володимирівни з приводу виконання рішення ухваленого у адміністративній справі.
Отже, суд не може розглядати скаргу, подану на рішення державного виконавця в порядку цивільного судочинства, тоді як рішення суду прийнято в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що чинний Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає права сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Відповідно до ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
З вказаної статті вбачається, що якщо учасники виконавчого провадження вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, вони мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою.
Отже, вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Оскільки скаржник звернувся до суду зі скаргою на рішення посадової особи органу державної виконавчої служби, яка не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, то у відкритті провадження у справі належить відмовити, а скаргу разом з усіма додатками до неї належить повернути заявнику.
Керуючись статтями 186, 354, 447 ЦПК України, ст. ст. 19, 287 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення провідного спеціаліста відділу організації контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Мазур Аліни Володимирівни.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
СуддяБ. І. Кошель