Справа №: 343/1335/19
Провадження №: 2/0343/509/19
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
13 серпня 2019 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд -
Позивачка просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , на її, ОСОБА_1 , користь аліменти на утримання їх неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача на її користь усі судові витрати (витрати адвоката за надання їй юридичної допомоги) пов'язані із розглядом даної справи.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.09 2003 року, між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб.
В даному шлюбі вона перебуває з відповідачем, ОСОБА_2 , і по даний час.
Однак, в даний час вони є фактично розлученими та вже тривалий час спільним сімейним життям не проживають, оскільки їх життя із відповідачем ОСОБА_2 , виявилося не вдалим, через те, що відповідач фактично покинув свою сім'ю, взагалі про неї не піклувався та не цікавився нею, матеріально їх не підтримував і не забезпечував, а проживав своїм життям, між ними постійно виникали сімейні конфлікти і непорозуміння. Їх сім'я фактично розпалася і вона стала проживати окремо.
Від спільного проживання в шлюбі у них із відповідачем народилися двоє дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2.
З часу припинення їх сімейних стосунків, діти залишилися на її повному матеріальному утриманні і вихованні. Відповідач жодної матеріальної допомоги їм не на дає, повністю припинив матеріально утримувати їх. Її пропозицію домовитись про його участь в утриманні дітей, він залишив без відповіді, до спільної домовленості дійти про це вони не можуть. Оскільки їх з відповідачем діти залишились проживати разом з нею, на їх утримання вона бажає стягувати з відповідача аліменти. Відповідач постійно не працює, однак має не регулярні, не стабільні і мінливі, однак високі доходи, але матеріально утримувати своїх дітей, з невідомих їй на то причин, відмовляється.
Вона змушена сама утримувати і виховувати дітей, одночасно працювати задля матеріального забезпечення себе і їх спільних дітей, що не є достатнім для належного, необхідного та достатнього забезпечення і утримання, як неповнолітніх дітей, так і її особистого проживання. Таким чином, вважає за доцільне кожного місяця стягувати з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі, згідно до ст.184 СК України, до досягнення їх дітьми повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з"явилась, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена судом.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Коцкович Р.М. ( договір про надання юридичних послуг а.с.8, ордер а.с.13) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Просив позов задоволити. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання на виклик не з'явився, причину своєї неявки суд не повідомив , від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить: оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с.20) . Відзиву на позов відповідачем не подано.
Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції , передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ст.183 СК України визначено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне
значення, суд за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Про те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі і від спільного проживання у них народилися доньки: Божена, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчать матеріали справи - копія повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.04.2019р. (а.с.3), копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 04.05.2006 року (а.с.6), копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3 від 03.03.2004 року(а.с.7).
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, вони проживають окремо, діти проживають разом з матір'ю та перебувають на її утриманні.
Як встановлено в судовому засідання та не заперечується представником позивачки - відповідач на даний час офіційно не працює та не має стабільного доходу.
Оскільки відповідач офіційно не працевлаштований та немає постійного доходу та регулярного заробітку, то суд, враховуючи обставини визначені ст.182 СК України і роз'яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивачки ОСОБА_1 , матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , те, що він тимчасово не працює, не має стабільного доходу, відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, та приходить до висновку, що з урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1400.00 гривень, на кожну дитину щомісячно.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України. На підставі ст. ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268,280-282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково .
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень , на кожну дитину щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 01 липня 2019 року і проводити до повноліття дітей.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має
право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований : АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш