Справа № 296/7539/19
1-кс/296/4027/19
Іменем України
03 серпня 2019 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянув клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дриглів Чуднівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, працюючого охоронцем ПРаТ "Полісянка", одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
Слідчим управлінням ГУНП в Житомирській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060000000072 від
15 березня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 . У невстановлений день та час липня 2019 року ОСОБА_7 вступила в попередню злочинну змову з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо незаконного придбання ними, перевезення та збуту їй особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи в межах спільного злочинного умислу з ОСОБА_7 при невстановлених слідством обставинах незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому з метою подальшого його зберігання, перевезення та збуту останній.
У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою конспірації своїх злочинних дій залучили до вчинення вказаного злочину ОСОБА_4 , для незаконного перевезення на транспортному засобі особливо небезпечного наркотичного засобу та подальшого його збуту ОСОБА_7 .
З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_4 у порушенням вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, зі змінами та доповненнями, «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 08 липня 1999 року зі змінами та доповненнями, у невстановлений час у темну пору доби 01.08.2019 приїхав за адресою проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 : АДРЕСА_2 , де помістив до салону транспортного засобу Rеnault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 , і таким чином незаконно придбав, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову солому, яку незаконно зберігаючи в салоні вказаного транспортного засобу, перевіз невстановленими вулицями міста Бердичіва та Житомира.
Так, 02.08.2019 близько 07 години 50 хвилин ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, приїхав на транспортному засобі Rеnault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Житомир, вул. Короленка, 93, де у вказаний час за вказаних обставин, діючи в межах спільного злочинного умислу з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконно збув ОСОБА_10 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову солому.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України.
03.08.2019 року старший слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Подане клопотання слідчого обгрунтовувалося тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні тяжкого злочину та невідворотності настання покарання може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, інших підозрюваних та учасників кримінального провадження, знищити, переховати речові докази, що не встановлені органом досудового розслідування, вчините інше правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, є достатні підстави застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на наявність у підозрюваного постійного місця проживання, сім'ї, а також позитивну характеристику, просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин"(див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Разом з тим, прокурором не надано та в судовому засіданні не встановлено того, що підозрюваний, перебуваючи на волі буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, оцінивши в своїй сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 307 КК України, конкретні обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він є одруженим, має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується, що свідчить про міцність його соціальних зв"язків, відношення підозрюваного до скоєного правопорушення, що за своєю сукупністю дає змогу слідчому судді дійти до висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 можливе виключно в умовах тримання під вартою. З урахуванням всіх обставин слідчий суддя вважає, що у даному випадку така міра запобіжного заходу як особисте зобов'язання буде адекватним заходом забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов"язання, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов"язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-179, 186, 193, 196 КПК України, -
В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
1. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого за першою вимогою;
- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
Строк дії покладених обов'язків визначити до 01 жовтня 2019 року.
У разі невиконання покладених на підозрюваного обов'язків, до нього може бути заснований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобовязання здійснює слідчий, що звернувся з клопотанням.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1