Справа № 296/3239/19
2/296/1699/19
"11" липня 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Драча Ю.І.,
за участю секретаря судового засідання Івашко Т.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської державної нотаріальної контори про зняття арешту, -
Позивач звернулась до суду з позовом про зняття арешту з майна накладеного на підставі постанови б/н від 01.10.1998 року, виданої Корольовським районним судом м. Житомира на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .
Вказує, що вона є власником будинку, який розташований по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а потім згідно рішення виконкому Житомирської міської ради від 12.05.2011 року за №345, взамін якого було видано свідоцтво НОМЕР_1 від 13.05.2011 року на праві власності, на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами.
Однак, під час звернення 12.03.2019 року до приватного нотаріуса з наміром вчинити дію відносно вказаного майна, їй стало відомо що згідно ухвали б/н від 01.10.1998 року Корольовського районного суду м. Житомира.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідачу було направлено ухвалу суду від 07.05.2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі позовні вимоги просить задовольнити (а.с.22).
Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, при вирішенні даної справи покладаються на розсуд суду (а.с.20).
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.
Частина 2 статті 274 ЦПК України вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку, який розташований по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а потім згідно рішення виконкому Житомирської міської ради від 12.05.2011 року за №345, взамін якого було видано свідоцтво НОМЕР_1 від 13.05.2011 року на праві власності, на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами.
Однак, під час звернення 12.03.2019 року до приватного нотаріуса з наміром вчинити дію відносно вказаного майна, їй стало відомо що згідно ухвали б/н від 01.10.1998 року Корольовського районного суду м. Житомира, що підтверджується відомостями з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (а.с.3).
Згідно ч.1 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до норм ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для звільнення майна з-під арешту.
Керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської державної нотаріальної контори про зняття арешту задовольнити.
Скасувати арешт №3164323 від 03.05.2006 року, зареєстрований в єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, накладений згідно ухвали б/н від 01.10.1998 року Корольовського районного суду м. Житомира на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю. І. Драч