Справа № 296/9472/17
1-кп/296/184/19
Вирок
Іменем України
08 серпня 2019 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої- судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м.Житомирі, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працює, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
за ч.1 ст.186 КК України,
29.10.2017 близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_4 перебував у приміщенні комп'ютерного клубу «Бітл», що по вул.Вітрука, 42/7 в м. Житомирі, де помітив раніше невідомого ОСОБА_5 , який сидів за комп'ютерним столом №5, на якому знаходився мобільний телефон марки “Iphone 5” 32 Gb в корпусі білого кольору.
В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, враховуючи сприятливу для нього обстановку, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_4 , підійшовши до столу, за яким сидів ОСОБА_5 , взяв зі столу мобільний телефон марки “Iphone 5” 32Gb в корпусі білого кольору, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 . Після цього ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2 500 грн. 00 коп.
В ході судового розгляду обвинувачений свою вину визнав повністю. Підтвердив, що перебуваючи в приміщенні ком'ютерного клубу викрав мобільний телефон потерпілого, не дивлячись на те, що потерпілий говорив повернути телефон, однак він не зважаючи на заперечення потерпілого, утримуючи телефон вийшов з приміщення ком'ютерного клубу. Цивільний позов потерпілого визнав повністю, як частині відшкодування матеріальної так і в частині відшкодування моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_5 повідомлений про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явився, звернувся з заявою про розгляд кримінального провадження у його відсутність. В поданій заяві просив задовольнити заявлений ним цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Суд не вбачає перешкод до проведення судового засідання і ухвалення за його результатами відповідного рішення за відсутності потерпілого з огляду на положення ст.325 КПК України.
У зв'язку з не оспорюванням фактичних обставин та розміру цивільного позову, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, та в частині речових доказів.
На підставі викладеного, суд приходить висновку про доведеність вини обвинуваченого та кваліфікує його дії:
за ч.1 ст.186 КК України - умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).
Призначаючи покарання, суд відповідно ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч.1 ст.186 КК України є середньої тяжкості.
Обставиною, яка відповідно ст.66 КК України пом'якшує покарання, є щире каяття.
Обставин, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Досліджуючи дані про особу винного, суд враховує його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, минуле, склад сім'ї.
ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, є молодого віку, у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра на обліку не перебуває. Відповідно висновку, зробленого уповноваженою особою органу пробації у досудовій доповіді, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі на певний строк із застосуванням обов'язків на підставі ст.76 КК України.
Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчиненого злочину, його наслідків, враховуючи відомості про особу ОСОБА_4 , суд призначає покарання в межах санкції статті за якою він визнається винним, а саме у виді громадських робіт.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає до задоволення в повному обсязі.
До набрання вироком законної сили суд обирає ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язанння з покладенням обов'язків визначених ст.194 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити покарання у виді двохсот годин громадських робіт.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки : повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи; без дозволу суду не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 2500,00 грн. заподіяної матеріальної та 3000,00 грн. заподіяної моральної шкоди, а всього 5500,00 грн.
Речовий доказ : диск з відеозаписом з місця події, залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 30 днів з дня його проголошення, а засудженому до позбавлення волі, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1