Справа №902/522/12
4-с/339/4/19
09.08.2019 м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - Головенко О.С.
секретаря Латик В.Є.
з участю заявника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Івано-Франківської області, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою, в якій просить, поновивши їй строк подання скарги на дії бездіяльність державного виконавця :
-визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 в користь ПАТ «Банк «Київська Русь» (правонаступник ОСОБА_1 ), заборгованості за кредитним договором від №4563-09-08-2 від 08.07.2008р., виданого на виконання Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. у справі № 902/522/12, яка полягає у не зверненні стягнення на нерухоме майно боржника;
-визнати незаконними дії державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 в користь ПАТ «Банк «Київська Русь» (правонаступник ОСОБА_1 ). заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08.07.2008р., виданого на виконання Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. у справі № 902/522/12, які полягають у поверненні виконавчого документа стягувачу згідно постанови від 11.11.2015р.;
-скасувати постанову державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби від 11.11.2015р. про повернення стягувачу виконавчого документа - виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 в користь ПАТ «Банк «Київська Русь» (правонаступник ОСОБА_1 ) у заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08.07.2008р., виданого на виконання Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.01.2013р. у справі № 902/522/12.
Вимоги скарги обгрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 1256053.32 грн. заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року .
На виконання рішення видано виконавчі листи №902/522/12 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Ухвалою Болехівського міського суду від 09 січня 2019 року замінено стягувача ПАТ "Банк Київська Русь" на ОСОБА_1 у виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року та судових витрат.
07 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою в Болехівський міський відділ ДВС винести постанову про заміну сторони стягувача .
Листом №1093 від 18 лютого 2019 року Болехівський міський відділ ДВС повідомив про неможливість заміни стягувача, оскільки 11 листопада 2015 року дане виконавче провадження завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".
Проте, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за боржником ОСОБА_3 зареєстровано будівлі ремонтно-механічної майстерні автоколони та вулканізаторна по АДРЕСА_1 м. Болехів. При цьому право власності на вказане майно виникло у боржника 25 вересня 2003 року, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови, майно належало боржнику.
Однак виконавець не вчинив дії щодо звернення стягнення на вказане майно, не наклав арешт та не вжив заходів щодо його реалізації з метою повного виконання рішення суду. А також державним виконавцем не вжито заходів щодо виявлення іншого рухомого та нерухомого майна та не звернувся щодо обмеження в праві виїзду за межі України.
Про повернення виконавчого листа довідалася 26 лютого 2019 року, отримавши від Болехівського міського відділу ДВС відповідь з посиланням на оскаржувану постанову від 11 листопада 2015 року. В десятиденний строк подала скаргу, однак ухвалою від 19 березня 2019 року дана скарга залишена без розгляду з мотивів відсутності клопотання про поновлення строку.
27 травня 2019 року начальник Болехівського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області подав заперечення на скаргу, зазначивши, що внаслідок перевірки журналів обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю за 2015 рік встановлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження ЄДРВП №38326760 з виконання виконавчого листа Болехівського міського суду по справі №902/5223/12 від 21 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Київська Русь» заборгованості за кредитним договором в сумі 1256053.32 грн.
За результатом виконання даного виконавчого провадження, на підставі п. 7 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» 11 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ( боржник і майно не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку). Надати вичерпну інформацію про хід здійснення виконавчого провадження немає можливості, оскільки воно знищено у зі спливом строку зберігання виконавчих проваджень в архіві суду.
Щодо тверджень скаржника про те, що державним виконавцем не вжито заходів з приводу арешту та реалізації нерухомого майна боржника, то вказує, що звернути стягнення на вказане майно не було можливості в зв"язку з перебуванням в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанку». Виконавче провадження з виконання рішення суду щодо погашення боргу за договором іпотеки перебувало на виконанні у Болехівському міському ВДВС, але воно також знищено. Вказане майно реалізовано шляхом проведення електронних торгів з метою погашення боргу перед іпотекодержателем у виконавчому провадженні АСВП 52492161 згідно протоколу №309597 від 05 січня 2018 року. На той час виконавчого провадження з виконання рішення № 902/522/12 від 21 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на виконанні не перебувало та повторно не надходило.
З приводу заяви ОСОБА_1 щодо заміни сторони виконавчого провадження від 07 лютого 2019 року, то їй надано відповідь про те, що замінити сторону немає змоги в зв"язку з тим, що виконавчий документ повернуто без виконання 11 листопада 2015 року. Скаржнику роз"яснено право повторно пред"явити до виконання виконавчий документ. (том 3 а.с.160-161).
Окрім того, вказує, що заявником пропущено строки на звернення до суду, оскільки для заявника, як правонаступника, усі дії, вчинені до його вступу є обв"язковими тією мірою, якою вони були б обов"язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Однак стягувач не скористався своїм правом на оскарження постанови про повернення виконавчого документу, винесеного 11.11.2015року у порядку та строки, визначені ЗУ "Про виконавче провадження". ( т.3 а.с.42) .
Представник Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківської області в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, що є його правом у відповідності до вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Боржники: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися повторно, про дату, час і місце цього засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи ( ч. 2 ст. 450 ЦПК України).
Суд, вислухавши вступне слово скаржника, її представника, повно та всебічно з"ясувавши обставини, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2013 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 1256053.32 грн. заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року (том. 2 а.с.104-110).
На виконання рішення видано виконавчі листи №902/522/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат (том. 3 а.с. 32-33, 84).
Ухвалою суду 31 травня 2018 року у виконавчих провадженнях №50569183, №51820786 щодо виконання виконавчих листів №902/522/1 від 12.03.2013 року, виданих Болехівським міським судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 замінено сторону (стягувача) Публічного акціонерного товариства “Київська Русь” на правонаступника ОСОБА_1 (том. 3 а.с.59-62).
Ухвалою суду від 09 січня 2019 року замінено стягувача ПАТ "Банк Київська Русь" на ОСОБА_1 у виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року та судових витрат (том. 3 а.с.100-103).
07 лютого 2019 року ОСОБА_1 , як правонаступник стягувача ПАТ "Банк Київська Русь", звернулася до Болехівського міського відділу ДВС із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року та судових витрат ( том.3 а.с.151).
Листом №1093 від 18 лютого 2019 року Болехівський міський відділ ДВС повідомив про неможливість заміни стягувача, оскільки 11 листопада 2015 року дане виконавче провадження завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження". Виконавчий лист повернуто стягувачу ПАТ "Банк Київська Русь" та роз"яснено право на повторне пред"явлення виконавчого листа впродовж року з дня винесення постанови про повернення (том. 3 а.с.152) .
Зі скаргою на дії державного виконавця та скасування оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , як правонаступник ПАТ "Банк Київська Русь", звернулась тільки 11.04.2019року, тобто поза межами десятиденного строку, передбачено ст. 447 ЦПК України.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За нормами ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчий дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_1 стверджує, що саме з листа державного виконавця №1093 від 18 лютого 2019 року вона дізналася про наявність оскаржуваної постанови, прийнятої 11.11.2015року.
Однак такі твердження про поважність пропуску звернення до суду не заслуговують на увагу.
Згідно ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під час розгляду справи встановлено, що постановою державного виконавця від 11.11.2015, виконавчий лист був повернутий стягувачу ПАТ «Банк Київська Русь» підставі пунктом 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" .
Тобто, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання перервався у зв'язку з його поверненням стягувачу.
Повертаючи виконавчий лист разом з постановою про повернення виконавчого листа, стягувач ПАТ "Банк Київська Русь" вправі був повторно пред"явити виконавчий лист до виконання впродовж одного року з дня винесення постанови про повернення, тобто до 11.11.2016року, як то перебачено вимогам Закону.
А відтак, державний виконавець, направляючи ОСОБА_1 лист 18.02.2019року, правомірно роз"яснив її право, як правонаступника, пред"явити до виконання оригінал виконавчих документів для повторного пред"явлення у строки, передбачені Законом України.
Встановлено, що після повернення 11.11.2015 р. стягувач ПАТ "Банк Киїська Русь" не вживав жодних заходів, направлених на пред'явлення його до виконання, хоча Законом «Про виконавче провадження» як в нині діючій редакції (ст.12), так і в попередній (ст.22) такий строк є обмеженим.
Така поведінка стягувача свідчать проте, що він погодився з діями державного виконавця, не намагаючись оскаржувати їх.
Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах та стимулює суд і учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Таким чином, практика Суду також свідчить про необхідність врахування законодавчо встановлених національним законодавством обмежень щодо строків звернення до суду.
Окрім того, слід звернути увагу і на те, що ОСОБА_1 стала правонаступником стягувача ПАТ "Банк Київська Русь" ще 13.03.2018року, уклавши Договір про відступлення прав (т.3 а.с.35-36).
До суду, оскаржуючи дії державного виконавця, звернулася 11.04.2019року.
Отже, оскільки ПАТ "Банк Київська Русь" своєчасно не оскаржив постанову державного виконавця від 11 листопада 2015 року, то скаржниця, як правонаступник, пропустила строк на подання скарги, а тому нею подана заява про поновлення строку на оскарження постанови не може бути задоволена.
Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Враховуючи, що за вказаною скаргою ОСОБА_1 судом не встановлено поважних причин для пропуску визначеного законодавством строку звернення до суду, наявні підстави для залишення скарги без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 447-453 ЦПК України,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Івано-Франківської області залишити без рогляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Дата складання повного тексту ухвали - 13 серпня 2019року
Суддя Головенко О.С.