Справа № 296/6521/19
1-кс/296/3480/19
Іменем України
10 липня 2019 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні № 42018060360000129, -
Захисник ОСОБА_4 09.07.2019 звернувся до слідчого судді в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна. В обґрунтування вимог клопотання зазначив, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42018060360000129 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчим суддею Корольовського районного суду м.Житомира було накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку за адресою проживання підозрюваного, в тому числі і на грошові кошти загальною сумою 124 600 грн., які належать останньому на праві приватної власності та отримані ним законним шляхом. Зазначив, що мати ОСОБА_5 тривалий час працює за кордоном та значну частину свого заробітку передає синові з метою здійснення ремонтних робіт у будинку. Просив безоплатно повернути зазначені кошти їх власнику - ОСОБА_5 .
В судовому засіданні заявник вимоги клопотання підтримав з тих же підстав та просив його задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та зазначив, що потреба в арешті майна не відпала, оскільки вказані кошти можуть бути грошима, набутими кримінально протиправним шляхом. Також зазначив, що санкція ч. 2 ст. 307 КК України, у якому підозрюється власник вилучених вищевказаних грошових коштів ОСОБА_5 , передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому наявні достатні підстави вважати, що суд у такому випадку може призначити покарання у виді конфіскації майна, тому накладення арешту на вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти необхідне з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, надані документи, суд вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому встановлено, що захисник у резолютивній частині клопотання, хоча й посилається на норми ст. 174 КПК України, не просить скасувати арешт з майна, а просить «…безоплатно повернути майно…власнику…». Також в описовій частині клопотання (а.с. 2) зазначає: «… а тому вважаю, що воно (майно) має бути передане ОСОБА_5 на відповідальне зберігання».
Згідно Інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів в кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду», від 27.08.2010 року, майно, на яке накладено арешт, передається згідно з рішенням слідчого, прокурора та суду, виходячи з конкретних обставин та інтересів справи, на зберігання, зокрема, власнику цього майна чи його родичу.
Суд приходить до висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на майно, не завершено, у органу досудового слідства є необхідність у додатковій перевірці обставин скоєного злочину, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 131 КПК України, кримінальне провадження триває.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання та вважає за можливе змінити порядок зберігання арештованого майна та повернути грошові кошти в сумі 124600 грн. їх власнику на відповідальне зберігання до вирішення справи по суті, залишивши накладений на них арешт.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні № 42018060360000129 - задовольнити частково.
Грошові кошти в сумі 124600 (сто двадцять чотири тисячі шістсот) грн., вилучені в рамках кримінального провадження № 42018060360000129, передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), до вирішення справи по суті, залишивши накладений на них арешт. В решті клопотання відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1