Справа № 285/2901/19
провадження № 1-кс/0285/1114/19
12 серпня 2019 року м. Новоград-Волинський
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора…………………...... ОСОБА_3
підозрюваного…………….. ОСОБА_4
захисника…………………… ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,
клопотання слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області,
погоджене прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, який не працює, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
Слідчий 12.08.2019 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 діб.
Із клопотання слідує, що 10.08.2019 близько 08 год. 45 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік огородженої території пункту прийому вторинної сировини по вул. Ю.Глухова, 80, в м. Новоград-Волинський, в автомобілі «Ford Scorpio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, відчинив передні пасажирські дверцята та взяв з-під магнітоли гаманець, проте був помічений неповнолітнім ОСОБА_6 , який сидів на задньому сидінні.
Пройшовши 50 метрів від місця скоєння злочину помітив, що за ним їдуть громадяни на вказаному автомобілі, після чого викинув гаманець у кущі навпроти домоволодіння по АДРЕСА_2 , та втік, ігноруючи переслідування потерпілим ОСОБА_7 , внаслідок чого відкрито заволодів майном останнього на загальну суму в 6 049 грн.
Підставою для внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та пояснив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризику вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень чи переховуватись від слідства.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, при цьому свою причетність до скоєння інкримінованого йому діяння ОСОБА_4 категорично заперечив. Захисник, зокрема, вказував на неправильну кваліфікацію злочину, наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків (він одружений та має трьох неповнолітніх дітей) та те, що судимість у нього погашена.
Вислухавши думки сторін захисту та обвинувачення, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019060090000990 від 10.08.2019.
10.08.2019 о 09 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено цього ж дня.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об'єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. В своїх рішеннях у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», Європейський суд зазначає, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється, та застосування щодо нього запобіжного заходу.
Ні підозрюваним, ні його захисником не було наведено в судовому засіданні існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що він, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_4 починаючи з 1996 року неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності. Востаннє він був засуджений вироком суду в 16.03.2017 за крадіжку (ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України) та звільнений судом 11.04.2019 від призначеного покарання по закінченню іспитового строку. Однак це не завадило йому повторно вчинити новий злочин проти власності, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та стійку тенденцію до правопорушень іпрямо вказує на наявність ризику вчинення підозрюваним іншого злочину.
Наявність в ОСОБА_4 соціальних зв'язків, зокрема дружини та трьох дітей, не зменшують ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів і за який законом може бути призначено покарання до шести років позбавлення волі.
Враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , докази, на які посилається у клопотанні прокурор, є підстави вважати, що підозрюваний під загрозою покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вважаю, що на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як взяття під варту, зможе дієво запобігти вказаному ризикам, встановленим ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ; особу підозрюваного,у якого відсутнє постійне місце роботи і він не доклав зусиль до її пошуку, не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, за які судимість в законному порядку не знята і не погашена; вагомість наявних доказів, їх кількість; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці існують ризики вчинення іншого кримінального правопорушення чи переховування від слідства та суду і оголошення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також вважаю за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01.07.2019 - 1936 грн.), тобто 38 720 грн., відповідною і достатньою у даному кримінальному провадженні для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст.194 КПК України. На думку слідчого судді, саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183-184 КПК України, - слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, тобто з 09 год. 30 хв. 10 серпня 2019 року.
Визначити строк дії даної ухвали - до 09 год. 30 хв. 09 жовтня 2019 року включно.
Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 38 720 (тридцять тисяч сімсот двадцять) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена в будь-який момент як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити та вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов'язати його протягом двох місяців прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1