Єдиний унікальний номер № 285/2508/17
Провадження № 1-кп/0285/40/19
12 серпня 2019 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новоград-Волинський кримінальне провадження № 12017060090000711 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анастасівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, розлученого, має на утриманні малолітнього сина 4 років, проживаючого без реєстрації АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого, 20.03.2009 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України на 10 років позбавлення волі, ухвалою Рівненського районного суду від 06.07.2016 звільнений умовно-достроково строком на 1 рік 6 місяців 12 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою на два місяці обвинуваченому ОСОБА_5 оскільки даний строк закінчується, розгляд кримінального провадження триває, а ризики, які були встановлені при обранні запобіжного заходу на даний час тривають і вони виключають можливість зміни його на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 , заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просять змінити запобіжний захід на більш м'який.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
13.05.2017 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 9 пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні не наведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зазначено, яким саме чином обвинувачений ОСОБА_5 буде впливати на свідка ОСОБА_6 , не наведено та не надано доказів того, що обвинувачений може ухилитися від суду, спотворити та знищити докази по справі, не доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам. Прокурором зазначено, що підставою для прийняття рішення про подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, є ризик тиску на свідків, втрата доказів, суспільна небезпека. Також не наведено жодного факту який свідчив би про реальне існування ризику, що був би підставою для продовження строків тримання під вартою. Крім того, не доведено факт суспільної небезпеки ОСОБА_5 . Таким чином підстави продовження тримання під вартою зазначені прокурором не є достатніми для виправдання тримання Міліщука під вартою більше двох років. Саме до дакого висновку прийшов Європейській суд у справі «Лабіта проти Італії» де зазначив, що в такому разі має місце порушення п 3 ст. 5 Конвенції.
Як слідує із рішення Європейського суду з прав людини від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України», зі спливом певного часу саме існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і посилання на серйозність пред'явлених обвинувачень не можна вважати відповідними і достатніми.
Вирішуючи питання щодо заявлених клопотань прокурора та захисника, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Суд зазначає, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Після закінчення досудового розслідування та зібрання стороною обвинуваченого доказів ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, втратив актуальність. Крім того, на момент розгляду клопотання судом допитані свідки обвинувачення, тому ризик впливу на свідків відсутній. Що стосується обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі до 10 років, то наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Адам'як проти Польщі».
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 утримуються під вартою більше двох років, крім того обвинувачений має стійки соціальні зв'язки, постійне місце проживання, має на утримані малолітню дитину, а тому суд вважає, що є всі підстави змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, на строк 60 днів до 10 жовтня 2019 включно, звільнивши його з під варти із зали суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) заборонити залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 - цілодобово;
2) прибувати до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області за викликом в судові засідання;
Роз'яснити ОСОБА_5 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за їх поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого покласти на Подільський ВП ГУНП в м. Київ.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання її обвинуваченими.
Головуючий: