Справа № 274/7025/18 Провадження № 2/0274/1182/19
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
09.08.19 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2
прозбільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,
У грудні 2018 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяв від 14.05.2019 р. про збільшення розміру позовних вимог, яка ухвалою від 14.05.2019 р. була прийнята Судом до розгляду, просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2016 р. у справі № 274/5818/15-ц, та стягувати на її користь з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 2 500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дочкою повноліття, стягнути на її користь з ОСОБА_2 додаткові витрати на відпочинок та лікування дочки у розмірі 14 500,00 грн., 10 637,26 грн. та 3 240,02 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на даний час дочка потребує значно більшого догляду та матеріальних витрат у зв'язку з лікуванням, навчанням, розвитком і так далі, дочка має вади зору та потребує лікування.
ОСОБА_2 позов визнав частково, а саме в частині стягнення з нього додаткових витрат на дочку у розмірі половини від витрат у розмірах 10 637,26 грн. та 3 240,02 грн., при цьому просив розстрочити їх стягнення на шість місяців, посилаючись на те, що він отримує пенсію, розмір якої становить близько 4 200,00 грн. щомісячно, а відтак не може сплачувати аліменти у розмірі 2 500,00 грн. щомісячно та не зможе одразу сплатити визнані ним додаткові витрати, кошти у розмірі 14 500,00 грн. - це вартість витрат на відпочинок дочки в Арабській Республіці Єгипет, які з ним не узгоджувались, він визнає, що інші витрати, які просить стягнути ОСОБА_1 , є такими, що пов'язані з лікуванням дочки, але вважає, що ці витрати мають нестись обома батьками у рівному розмірі.
ОСОБА_1 не заперечили проти розстрочення виконання рішення про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання дочки на шість місяців.
Судом з'ясовано, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2016 р. у справі № 274/5818/15-ц, яке набрало законної сили 19.04.2016 р., було, зокрема, вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.12.2016 р. і до повноліття дочки (а. с. 117 - 118).
Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У якості підстав позову ОСОБА_1 не посилається на те, що з моменту ухвалення рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2016 р. у справі № 274/5818/15-ц змінився її та/або ОСОБА_2 матеріальний або сімейний стан, погіршилось або поліпшилось здоров'я когось із них, або ж на інші обставини, передбачені Сімейним кодексом України, які є підставами для збільшення розміру аліментів, визначених зазначеним рішенням.
У позовній заяві ОСОБА_1 у якості підстав позову посилається на те, що на даний час дочка потребує значно більшого догляду та матеріальних витрат у зв'язку з лікуванням, навчанням, розвитком і так далі, дочка має вади зору та потребує лікування.
Суд зазначає, що ці обставини у відповідності до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України не є підставами для збільшення розміру аліментів.
При цьому Суд звертає увагу на те, що при ухваленні рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2016 р. у справі № 274/5818/15-ц враховувалось, що дитина - ОСОБА_3 , потребує лікування.
Також Суд вважає за необхідне вказати, що за матеріалами справи єдиним джерелом доходу ОСОБА_2 є пенсія, у лютому 2019 р. він отримав 3 549,92 грн., що підтверджується довідкою від 06.03.2019 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області (а. с. 39), на момент постановлення рішення розмір пенсії, зі його слів, становить близько 4 200,00 грн. щомісячно.
Тобто збільшення розміру стягуваних аліментів, визначених рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2016 р. у справі № 274/5818/15-ц, до 2 500,00 грн., як про це просить ОСОБА_1 , призведе до неможливості їх стягнення, оскільки згідно з абзацом третім частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимоги про збільшення розміру аліментів необхідно відмовити.
Статтею 185 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
З зазначеної норми Сімейного кодексу України випливає, що додаткові витрати на дитину є витратами, які викликані особливими обставинами, до яких відносяться випадки, коли дитина потребує витрат у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
ОСОБА_1 просить, зокрема, стягнути з ОСОБА_2 як додаткові витрати на дочку вартість туристичних послуг, наданих дочці, пов'язаних з відпочинком в Арабській Республіці Єгипет, у розмірі 14 500,00 грн. (а. с. 9 - 15).
Між тим, нею не подано доказів, що необхідність отримання цих туристичних послуг була викликана особливими обставинами, зокрема, тяжкою хворобою дочки - ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 просить також стягнути з ОСОБА_2 як додаткові витрати на дочку 10 637,26 грн. та 3 240,02 грн. вартість витрат на лікування.
ОСОБА_2 визнав обставини, що ці кошти дійсно були витрачені на лікування дочки - ОСОБА_3 .
Частиною першою статті 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Зважаючи на наведене, приймаючи до уваги, що за матеріалами справи єдиним джерелом доходу ОСОБА_2 є пенсія, розмір якої на момент ухвалення рішення складає близько 4 200,00 грн., Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення додаткових витрат підлягає частковому задоволенню, а саме - на її користь з ОСОБА_2 підлягає стягненню 1/2 частини додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням дочки, тобто 6 938,64 грн., інша частина відповідних позовних вимог задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 267 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Суд, приймаючи до уваги розмір пенсії ОСОБА_2 , а також те, що ОСОБА_1 не заперечила проти розстрочення виконання рішення у частині стягнення на її користь додаткових витрат на дитину на шість місяців, вважає за необхідне розстрочити виконання рішення у зазначеній частині на шість місяців.
На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 461,04 грн.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265, 267 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6 938,64 грн.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 192,10 грн.
5. Розстрочити виконання рішення у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6 938,64 грн., на шість місяців та стягувати щомісячно по 1 156,44 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут
Повне рішення складено 13.08.2019 р.