09 серпня 2019 року
Київ
справа №440/1088/19
провадження №К/9901/21669/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року скасовано. Провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 30 липня 2019 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Касаційна скарга надійшла до суду 01 серпня 2019 року.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 2147-VIII, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Положенням пункту 2 частини другої зазначеної статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 заявлено вимоги щодо захисту прав, які фактично стосуються не повного виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2010 року у справі № 2а-5218/10 за його позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради про здійснення перерахунку та нарахування щорічної допомоги на оздоровлення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд вказав на те, спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2010 року у справі № 2а-5218/10).
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за період 2004-2005 роки, 2007-2010 роки, передбачені статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є одним із способів виконання вказаного рішення.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказане регламентується нормами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи, що позовну заяву у цій справі подано у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі. .
Оскільки зміст оскаржуваних судових рішень та обставин, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний