Іменем України
12 серпня 2019 року
Київ
справа №826/5946/15
адміністративне провадження №К/9901/15571/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Кузьмишиної О.М., Файдюка В.В.) по справі №826/5946/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» Оберемка Р.А. (далі - Уповноважена особа) щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів за вкладами АТ «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з належною їй сумою у розмірі 200000 грн 00 коп.;
- зобов'язати Уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з належною їй сумою в розмірі 200000 грн 00 коп.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Шостим апеляційним адміністративним судом 28 березня 2019 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року - скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення до нього ОСОБА_1 .
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунка № 32176 від 17 червня 2014 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що не включивши ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа фактично застосувала наслідки нікчемності правочину. Підстави, з яких Уповноважена особа не включила інформацію щодо ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача, належним способом захисту якого є визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29 травня 2019 року Уповноважена особа Фонду звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить ухвалити постанову, якою скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 по справі № 826/5946/15 не передаючи справи на новий розгляд.
У скарзі посилається на те, що кошти на рахунок позивача були перераховані з рахунку іншої юридичної особи, тобто ОСОБА_1 не вносились. Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав та ознак нікчемності договору банківського вкладу № 32176 від 17.06.2014 укладеного з позивачем, оскільки нікчемність вказаного договору банківського вкладу обумовлена тим, що позивач не є вкладником банку. Залучення неіснуючих коштів на позивача, відбувалось з порушенням банківського законодавства. Також зазначає, що правочини, які спрямовані на заволодіння державними коштами, є такими, що порушують публічний порядок.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, за яким підтримує скаргу та просить її задовольнити.
Позивач надіслала додаткові письмові пояснення, відповідно до яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 25.06.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.
Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2019 Верховний Суд призначив справу до розгляду у попередньому судовому засіданні.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 червня 2014 року між ОСОБА_1 і ПАТ КБ «Європейський газовий банк» укладений договір про відкриття банківського рахунку № 32176 (далі - договір № 32176 від 17 червня 2014 року).
За умовами вказаного договору банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України та в іноземній валюті.
На зазначений рахунок позивача 17 червня 2014 року надійшли кошти у сумі 200000 грн 00 коп.
Постановою Правління Національного банку України № 424 від 16 липня 2014 року ПАТ КБ «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57 від 16 липня 2014 року із 17 липня по 17 жовтня 2014 року було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Європейський газовий банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а також призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Європейський газовий банк» Ковальова В.М. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 жовтня 2014 року № 111 строк здійснення процедури тимчасової адміністрації продовжено до 17 листопада 2014 року.
Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ КБ «Європейський газовий банк».
На підставі вказаної постанови Національного банку України Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18 листопада 2014 року № 121 про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Європейський газовий банк», а також призначила Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Європейський газовий банк» Ковальова В.М. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2014 року № 150 Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Європейський газовий банк» призначено Оберемка Р.А.
Позивач 10 лютого 2015 року звернулась до Уповноваженої особи із заявою щодо включення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом.
ОСОБА_1 не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладам.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи станом на день запровадження у банку тимчасової адміністрації залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Фактичне надходження та зарахування коштів у розмірі 200000 грн 00 коп. на поточний рахунок ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням № 21 від 17 червня 2014 року, тобто на дату прийняття постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року №424 "Про віднесення ПАТ «Єврогазбанк» до категорії неплатоспроможних" на вкладному (депозитному) рахунку ОСОБА_1 відкритому відповідно до укладеного з ПАТ «Єврогазбанк» договору, на рахунку позивача № НОМЕР_1 були наявні кошти за вкладом.
Частина друга статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договорів банківського вкладу, а саме 18 червня 2014 року) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв: 1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій; 2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов; 3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів; 4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку; 5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку; 6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.
Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, чинній з 11 липня 2014 року, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до наказу №178/1 від 22 грудня 2014 року про нікчемність договору №32176 від 17 червня 2014 року та операції з залучення (внесення або перерахування грошових коштів) та повідомлення про нікчемність правочину від 22 травня 2015 року №1275-7-21 уповноважена особа, визначаючи підстави нікчемності правочину, послався на пункт сьомий частину третьої статті 38 Закону № 4452-VIта статтю 228 ЦК України.
При цьому судом касаційної інстанції також враховується і той факт, що спірний правочин укладено до внесення змін до статті 38 Закону № 4452-VI, яка в редакції до 11 липня 2014 року, не містила пункту сьомого.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції з 11 липня 2014 року) правочини неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI; не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Єврогазбанк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.
Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Єврогазбанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому відповідачем не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи подати Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.
Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов'язковими для адміністративних судів.
Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.
Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, Уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Савельєвої Анни Миколаївни -залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі №826/5946/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.В. Тацій
Судді: А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко