Головуючий суддя у першій інстанції : Бедьо В.І.
07 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7502/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.
за участю секретаря судового засідання: Дроздовської Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2019 року у справі № 308/12337/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанов у справі про порушення митних правил,-
06.12.2017р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 2415/30500/17 від 31.08.2017р. і постанови від 15.11.2017р. за результатами розгляду скарги адвоката Резуненка О.А. який діє в інтересах позивача.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.04.2019р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.04.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, 03.08.2017р. в 15 год. 13 хв. в зону митного контролю по смузі руху «Зелений коридор» пункту пропуску «Тиса» митного поста Закарпатської митниці ДФС ввезений транспортний засіб «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням гр. Угорщини ОСОБА_1
Так, в ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України встановлено, що гр. Угорщини ОСОБА_1 18.11.2015р. через пункт пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN CODE- НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.380 Митного кодексу України для автомобільного транспорту - 1-року.
Одночасно встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 03.08.2017р., термін який сплинув 18.11.2016р.
Тобто, станом на 03.08.2017р. позивач не вивіз із території України вищевказаний транспортний засіб у зв'язку з чим порушив строк транзитних перевезень який встановлений ст.380 Митного кодексу України.
31.08.2018р. в.о. заступник начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. відносно ОСОБА_1 прийняв постанову в справі про порушення митних правил № 2415/30500/17 від 31.08.2017р., якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено штраф у розмірі 17000 грн. 00 коп.
Не погодившись із даною постановою, адвокат Резуненко О.А. який діє в інтересах ОСОБА_1 оскаржив її до Державної фіскальної служби України , яка за результатами розгляду скарги постанову Закарпатської митниці ДФС від 31.08.2017р. в справі про порушення митних правил № 2415/30500/17 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно з ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
ч.3 ст.481 Митного кодексу України передбачає, що перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
ч.4 ст.380 Митного кодексу України визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Із змісту ч.5 ст.380 Митного кодексу України видно, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митний режим відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Згідно із ч. 6 ст.380 Митного кодексу України у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.
Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 станом на станом на 03.08.2017р. даний транспортний засіб за межі митної території України не вивіз, а тому позивач порушив встановлений ч.3 ст.481 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту.
Згідно з п.1.1 ч.1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2015 року №1118, ( далі Правила ) у разі ввезення транспортних засобів на митну територію України з метою транзиту власник або уповноважена особа представляє уповноваженій особі митного органу, у зоні діяльності, якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, транспортний засіб для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні) перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу.
п.9 Правил передбачено, що не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, ввезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Крім того, п.7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012 року визначено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю, зокрема, шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України.
Отже, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що при оформленні зобов'язання про транзит автомобіля визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 р. у справі № 308/6260/17 (провадження № К/9901/3030/17), від 17.10.2018р. у справі №166/722/17 (провадження №К/9901/34664/18), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належність автомобіля нерезиденту та відсутність водійських прав не позбавляє його обов'язку виконання умов ввезення автомобіля у митному режимі до 1 року, який задекларовано на його ім'я.
При цьому, процедура декларування передбачена главою 40 Митного кодексу України.
Так, згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
ч.2 ст.380 Митного кодексу України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Зокрема, п.8 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Так, згідно даних програмно інформаційному комплексу «облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДМСУ, позивач ОСОБА_1 є декларантом транспортного засобу марки «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN CODE- НОМЕР_3 , а тому саме на позивачеві лежить відповідальність за дотримання строків транзитних перевезень передбачених ч.3 ст.481 Митного кодексу України.
Разом з тим, у протоколі про порушення митних правил № 2415/30500/17 від 03.08.2017р. зазначено, що розгляд справи відбудеться 31.08.2017 р. в 10:00. Вказаний протокол ОСОБА_1 отримала під розписку, а тому позивач не був позбавлений можливості захистити свої права шляхом подання до митного органу клопотань, пояснень та/або доказів протиправності рішення контролюючого органу.
Тому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про порушення її прав під час складення протоколу та розгляду справи про порушення митних правил митним органом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки митний орган як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України. В діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст.481 Митного кодексу України.
Апеляційна скарга не спростовує правильність доводів, якими мотивоване судове рішення та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2019 року у справі № 308/12337/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.С. Затолочний
Суддя С.М. Кузьмич
Постанова складена в повному обсязі 12.08.2019р.