Справа № 826/16272/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
08 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Траст» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільвер Траст» (надалі за текстом - «ТОВ «Сільвер Траст») звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00007511402 від 19 червня 2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 9 691 734 грн.
На обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарської операції з ТОВ «Шеваль Компані» не грунтуються на первинних документах.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, скаржник посилається на покази засновника та директора ТОВ «Шеваль Компані» ОСОБА_1 яка заперечує укладання угод з ТОВ «Сільвер Траст».
Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.05.2018 р. по 29.05.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Сільвер Траст» вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Шеваль Компані» за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р.
Результати перевірки оформлено актом № 361/26-15-14-02-01-14/40069953 від 30.05.2018р.
Згідно цьому акту позивачем порушено вимог статті 134 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на 7 753 387 грн.
Такий висновок контролюючого органу обгрунтовано наступним.
Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ214-16 від 05.12.2016 р. позивач придбав у ТОВ «Шеваль Компані» прості іменні акції ПрАТ «Укрбуденерготехнологія» загальною вартістю 43 074 372 грн. 50 коп.
У якості оплати за придбані цінні папери ТОВ «Сільвер Траст» видало продавцеві векселі на суму 43 074 372 грн. 50 коп.
Разом з тим, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень Печерським районним судом м. Києва постановлено ухвалу від 28.02.2018 р. у справі № 757/11009/18-к.
Згідно цієї ухвали керівник та засновник ТОВ «Шеваль Компані» повідомила про свою непричетність до створення та діяльності товариства.
Крім того, договором № БВ214-16 від 05.12.2016 р. не передбачена можливість розрахунку у вексельній формі.
Із наведеного відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Сільвер Траст» повинно було відобразити операцію з придбання акцій як дохід від безоплатно одержаних активів.
Таким чином, вважаючи що позивачем було занижено доходи, Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення № 00007511402 від 19 червня 2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 9 691 734 грн., у тому числі 7 753 387 грн. за основним платежем та 1 938 347 грн. за штрафними санкціями.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Згідно пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
За змістом пункту 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції не звернув уваги на наступне.
Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 р. № 2374-III установлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.
Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ214-16 від 05.12.2016 р. ТОВ «Сільвер Траст» та «Шеваль Компані» обумовили, що покупець зобов'язується сплатити загальну договірну вартість цінних паперів протягом 1 (одного) календарного року після підписання цього Договору шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на банківський рахунок Продавця в національній валюті України з призначенням платежу6 «Оплата за прості іменні акції, що обертаються у депозитарній системі України, згідно з договором № БВ214-16 від 05.12.2016 р.».
Тобто, сторони за Договором не передбачали проведення розрахунків із застосуванням векселів.
Пункт 2.3 названого Договору, згідно якому за погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, не може вважатись таким, що дає підстави для видачі векселів, оскільки прямо це не передбачає.
Водночас, матеріали свідчать, що в рахунок оплати за договором позивач видав та передав контрагенту дев'ять простих векселів на загальну суму 43 074 372 грн. 50 коп.
Виходячи з наведених законодавчих приписів зазначені векселі емітовані безпідставно, з порушенням порядку видачі і ніхто, крім емітента, не має право володіти та розпоряджатися ними.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Таким чином, у даній правовій ситуації з видачею векселів у позивача припинились зобов'язання щодо платежу за договором № БВ214-16 від 05.12.2016 р.
Однак, ТОВ «Шеваль Компані» не може вважатися законним держателем векселів, а тому його вимоги про сплату заборгованості за цими векселями є такими, що не можуть бути задоволені.
За таких обставин, відповідач дійшов вірного висновку про те, що ТОВ «Сільвер Траст» набуло актив безоплатно та правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення № 00007511402 від 19 червня 2017 р.
З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 13 серпня 2019 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Г.В.Земляна
суддя В.П.Мельничук