Постанова від 13.08.2019 по справі 540/712/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/712/19

Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Дата і місце ухвалення: 11.06.2019р., м. Херсон Дата виготовлення повного тексту: 13.06.2019р.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

(у зв'язку із неявкою у судове засідання сторін,

справу розглянуто в порядку п.2 ч.1 ст.311 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 27.08.2018р. №000097/21-22-40-2188102328.

Позов обґрунтовувала тим, що застосування податковим органом до неї фінансових санкцій в сумі 17 000 грн. за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», що виразилося у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії, є неправомірним, оскільки позивач не здійснює та ніколи не здійснювала господарської діяльності на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 . Місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є магазин по АДРЕСА_2 , право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в якому позивач отримала згідно ліцензії №8-21-21-64-28140 від 19.01.2018р.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 27.08.2018р. №000097/21-22-40-2188102328 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у сумі 17000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 11.06.2019р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1

В своїй скарзі апелянт зазначає, що примірник наказу та направлення про здійснення фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , кіоск на території пансіонату «ІНФОРМАЦІЯ_1», отримала реалізатор ОСОБА_2 . Твердження позивача про те, що вона не здійснює господарської діяльності за вказаною адресою та не знайома з реалізатором ОСОБА_2 викликають сумнів, оскільки ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_3 , тобто поруч з торгівельним об'єктом позивача.

Також, апелянт посилається на те, що під час здійснення фактичної перевірки ОСОБА_2 не заперечила факт здійснення торгівлі алкогольними напоями (пивом), що належали ФОП ОСОБА_1 та надала копію свідоцтва позивача від 06.04.2005р. При цьому, посадові особи податкового органу, які здійснювали перевірку, несуть відповідальність за недостовірність даних, правильність складення актів та встановлення порушень при виконанні своїх службових обов'язків, тому недоцільним є ставити під сумнів твердження ревізорів щодо встановлених обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є оскарження ФОП ОСОБА_1. рішення Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27.08.2018р. №000097/21-22-40-2188102328, яким до неї застосовано фінансові санкції в сумі 17 000 грн. за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», що виразилося у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 , кіоск на території пансіонату «ІНФОРМАЦІЯ_1», без ліцензії.

Зазначене рішення прийнято відповідачем на підставі акту №19/40/2188102328 від 07.08.2018р. про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 07.08.2018р. у період з 15 год. 10 хв. по 16 год. 10 хв., у присутності продавця ОСОБА_2 , проведено перевірку об'єкта - кіоску пансіонату «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 . В порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» в кіоску здійснюється реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Не погоджуючись з правомірністю рішення про застосування фінансових санкцій від 27.08.2018р. №000097/21-22-40-2188102328 ФОП ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що в матеріалах перевірки та в матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення саме ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності на об'єкті, що перевірявся відповідачем - торгівельному кіоску на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1 Позивачем, в свою чергу, належними доказами підтверджено здійснення діяльності у магазині по АДРЕСА_2 та наявність у неї ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у цьому об'єкті.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначено Законом України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).

Частиною першою статті 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво та торгівлю алкогольними напоями, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі їх порушення, нести відповідальність, передбачену Законом №481/95-ВР.

Приписами частини 12 статті 15 розділу IV Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Положеннями абзацу 5 частини 2 статті 17 розділу Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З аналізу вказаних норм слідує, що притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР може мати місце за наявності двох умов: здійснення таким суб'єктом господарювання за місцем проведення перевірки роздрібної торгівлі алкогольними напоями та відсутність у нього ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, Головним управлінням ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не надано жодного належного доказу здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності на об'єкті, що перевірявся відповідачем - торгівельному кіоску на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1. При цьому, позивач заперечує здійснення нею господарської діяльності за зазначеною в акті перевірки адресою.

На підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 06.04.2005р. №24990000000003776 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , здійснює господарську діяльність за місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою ( АДРЕСА_2 ) підтверджується Ліцензією від 19.01.2018р., виданою ГУ ДФС у Херсонській області, відповідно до розпорядження від 12.01.2018р. №4-р. Строк дії Ліцензії - до 20.01.2019р.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що особа, яка здійснювала реалізацію товару в кіоску на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 проживає поруч з торгівельним об'єктом позивача по АДРЕСА_2 , оскільки зазначена обставина не є беззаперечним доказом наявності будь-яких трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 , а також належності позивачу торгівельного кіоску в АДРЕСА_1 .

Безпідставними колегія суддів вважає посилання апелянта на надання реалізатором товару за місцем проведення фактичної перевірки копію свідоцтва позивача від 06.04.2005р., відомості про яке зазначено в акті перевірки, оскільки дані щодо реквізитів свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Піскунової Н.Б. (від 06.04.2005р. №24990000000003776) наявні і у податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції судом було допитано в якості свідка головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_4 , який зазначив, що інформацію щодо належності торгівельного кіоску на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 взято з бази даних ГУ ДФС у Херсонській області.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції, не надано жодного документу на підтвердження цієї обставини.

Колегія суддів зазначає, що наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (рішення ЄСПЛ «Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey»).

На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії у вигляді застосування до неї рішенням від 27.08.2018р. №000097/21-22-40-2188102328 фінансових санкцій в сумі 17 000 грн.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП Піскунової Н.Б. та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 серпня 2019 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук

Попередній документ
83602332
Наступний документ
83602334
Інформація про рішення:
№ рішення: 83602333
№ справи: 540/712/19
Дата рішення: 13.08.2019
Дата публікації: 15.08.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них