13 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 333/941/19(2-а/333/40/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщені суду в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2019 року (суддя Кулик В.Б., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 04.06.2019 року)
у адміністративній справі № 333/941/19 (2-а/333/40/19) за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
15.02.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Шелігатського Євгена Сергійовича у справі про порушення митних правил № 4020/20500/18 від 22 серпня 2018 року відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по цій справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, судом першої інстанції не було взято до уваги, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Відповідач не довів, що повідомив Позивача належним чином та отримав від останнього належні докази щодо повідомлення про неможливість присутності при розгляді адміністративного правопорушення. Надання списку згрупованих відправлень рекомендованих листів в якому міститься прізвище та ініціали Позивача, а також адреса його реєстрації не дає можливості зробити висновок щодо належного повідомлення та своєчасного сповіщення позивача.
Заявник апеляційної скарги вказував, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення. Визначено єдину обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Заявник апеляційної скарги вказує, що в порушення вимог МК України його не було повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи, в порушення приписів ст. 526 МК України, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу прийнято за моєї відсутності.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував, що в січні 2019 року здійснив митне оформлення легкового автомобіля марки «AUDI А4» і у відповідності до порядку, передбаченому постановою КМУ від 12.12.2018 року №1077 «Про затвердження Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 і від 4 червня 2007 р.№ 79», звільняється від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої частиною 3 ст. 470 МК України. Вказував, що передбачено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Здійснення митного оформлення транспортного засобу за дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481, 485 МК України, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нормами Митного кодексу України передбачена відповідальність за перевищення строку перебування на митній території України транспортного засобу комерційного призначення більше ніж на десять діб. Позивач ОСОБА_1 27.04.2018 року в'їхав на митну територію України на транспортному засобі в митному режимі «транзит» через митний пост «Ягодин» Волинська область, термін вивезення транспортного засобу з митної території України закінчився. По факту порушення митних правил, посадовою особою митниці 28.07.2018 року складено протокол про порушення митних правил.
Суд першої інстанції вказував, що митне оформлення транспортного засобу із добровільною сплатою до державного бюджету коштів на суму 8500 грн. не звільняє особу від обов'язку сплатити штраф, накладений за вчинення правопорушень, передбачених ст.470 Митного кодексу України, якщо постанова у справі про порушення митних правил набрала законної сили до дати оформлення транспортного засобу в режимі імпорту. Об'єктивною стороною порушення митних правил, передбаченого ч. 3 т. 470 Митного кодексу України, є, зокрема, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб.
Суд першої інстанції вказував, що позивач, не вивіз автомобіль за межі митної території України у встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк. Внаслідок викладеного у відношенні позивача було порушено справу про порушення митних правил, складено відповідний протокол від 28.07.2018 року та винесено оскаржувану постанову від 22.08.2018 року. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України: якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Вищевказаний факт порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, мав місце, чого і не заперечив сам позивач виходячи з позовної заяви.
Матеріалами справи встановлено, що 27.04.2018 року в пункті пропуску митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС при проведенні митно-прикордонного контролю автомобіля марки «Audi А4» р/н НОМЕР_1 , зареєстровано в'їзд з Республіки Польща в Україну під управлінням громадянина України ОСОБА_1 , вищевказаного автомобіля в митному режимі «транзит» на митну територію України.
28.07.2018 року посадовою особою Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 4020/20500/18 відносно ОСОБА_1 , за змістом якого 27.04.2018 року громадянин ОСОБА_2 ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Ягодин», зона діяльності Волинської митниці ДФС, легковий автомобіль марки «Audi А4» реєстраційний номе НОМЕР_2 режимі транзит. Станом на 28.07.2018 року ОСОБА_1 не вивезено автомобіль за межі митної території України, тобто перевищено встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк транзитного переміщення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу державної фіскальної служби більше ніж на 10 діб, відповідальність за таке правопорушення передбачена ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Варто вказати, що протокол підписано тільки посадовою особою митниці. У протоколі вказано, що розгляд справи відбудеться 22.08.2018 року о 10:00 год.
Протокол про порушення митних правил № 4020/20500/18 відносно ОСОБА_1 не було отримано особисто позивачем та направлено Волинською митницею ДФС поштою. За по допомогою засобів поштового зв'язку протокол також не вручено, направлення протоколу підтверджується списком групованих потових відправлень
Варто вказати, що відповідно до матеріалів справи, листом від 29.05.2018 року № ФОП-6407/20/03-70-61/36 Волинська митниця ДФС повідомляла ОСОБА_1 про необхідність прибути 02.07.2018 року на митний пост «Ягодин» для запровадження протоколу про порушення митних правил.
Судова колегія вказує, що за змістом листа від 29.05.2018 року № ФОП-6407/20/03-70-61/36 питання складання протоколу, фіксування порушення повинно було бути здійснено 02.07.2018 року, але чомусь протокол складено лише 28.07.2018 року.
22.08.2018 року на підставі вказаного протоколу Волинською митницею ДФС винесено постанову № 4030/20500/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Постанова № 4030/20500/18 від 22.08.2018 року про порушення митних правил не була вручена ОСОБА_1 хоча направлена йому засобами поштового зв'язку 24.08.2018 року.
ОСОБА_1 вказує, що дізнався про оскаржувану постанову лише з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 58157952.
Відповідно до матеріалів справи, 03.01.2019 року ОСОБА_1 розмитнив автомобіль марки «Audi А4», що підтверджуються митною декларацією № UA112080/2019/000097. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 при розмитнені автомобіля сплатив всі необхідні платежі у тому числі суму штрафу передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України 8500,00 грн.
Згідно ст. 90, ч. 1 ст. 95, ч. 6 ст. 379 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 381 Митного кодексу України - громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. У разі порушення зобов'язання про транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 цього Кодексу.
Поряд з тим, згідно ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, визначено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від адміністративної відповідальності особа може бути звільнена у разі доведення, що з її автомобілем скоїлась аварія або інші непереборні дії, що унеможливлюють вчасний виїзд автомобіля з митної території України.
Згідно ст. 458, ст. 459 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. дміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Варто вказати, що відповідно до ч. 2 ст. 466 Митного кодексу України додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
Перевіряючи правомірність дій митного органу при винесені постанови про застосування штрафних санкцій за порушення митних правил, в аспекті дотримання процедури застосування стягнення та дотримання правил, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 486, ст. 487, ст. 489 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.
Отже, при наявності порушення митних правил, як зокрема порушення строку транзитного перебування транспортного засобу на митній території України, посадові особи митниці зобов'язані здійснити провадження щодо притягнення до відповідальності винної особи.
Згідно ст. 498 вищевказаного Кодексу, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Отже, обов'язковою умовою розгляду справи про порушення митних правил є сповіщення особи, що такий розгляд відбудеться. Особа має право бути обізнаним про складання відносно виявленого порушення протоколу.
Судова колегія вказує, що замало є направити особі копію протоколу. нормою ст. 526 МК України передбачено, що Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Направлення ОСОБА_1 копії протоколу та формування поштового списку групованих відправлень не є тими доказами на виконання ст. 526 МК України про те, що він був сповіщений про місце і час розгляду справи.
Не варто нехтувати необхідністю сповіщення особи про складення відносно неї протоколу. У даному випадку, не отримання ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил призвело до ненадання ним пояснень. ОСОБА_1 міг повідомити митний орган про причини своєчасного не вивезення автомобіля за межі митної території України або повідомити про намір розмитнити автомобіль.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, маючи зафіксоване порушення, Волинська митниця ДФС не дотрималась процедури розгляду справи про порушення митних правил. Порушення митних правил повинне бути належним чином зафіксоване та доведене до відома особи, що притягається до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Перевищення встановленого статтею 95 Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - є адміністративним правопорушенням, однак необхідно враховувати, що нормами Митного кодексу України встановлено правила фіксування порушення та притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Окремо, судова колегія звертає увагу, що 03.01.2019 року ОСОБА_1 розмитнив автомобіль марки «Audi» модель «А4», здійснив його митне оформлення у Запорізькій митниці ДФС, сплатив платежі за митне оформлення, що підтверджується наданою митною декларацією.
Згідно пункту 9-3 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України установлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Норми пункту 9-3 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України дійсні на час розгляду позову та апеляційної скарги.
Норма має імперативний характер та прямо вказує на необхідність звільнення від відповідальності особі у разі здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.470 Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснивши митне оформлення транспортного засобу щодо якого не дотримані строки та умови митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, звільняється від відповідальності за недотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 470 Митного кодексу України, зокрема, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки транзиту.
Судова колегія вказує, що сума штрафу 8500,00 грн. була сплачена ОСОБА_1 під час митного оформлення транспортного засобу. Слід уникати подвійної відповідальності. Позивач несе за одне порушення - одну відповідальність, непередбачено подвійного стягнення однієї і тієї суми за одне і те саме порушення.
Згідно частин 1 - 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення вирішує питання про розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем та іншою стороною у справі, яка не є суб'єктом владних повноважень та у випадку задоволення позову позивача, повертаються їм за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Для розподілу судових витрат, витрати повинні бути дійсно здійснені позивачем. ОСОБА_1 під час подання позову та апеляційної скарги судовий збір не сплачував, не надав докази понесення інших витрат під час розгляду справи у суді першої чи апеляційної інстанції. За відсутності здійсненних судових витрат їх розподіл чи стягнення з відповідача не здійснюється.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 242, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2019 року у справі № 333/941/19 (2-а/333/40/19) скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Шелігатського Євгена Сергійовича у справі про порушення митних правил № 4020/20500/18 від 22 серпня 2018 року відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по цій справі про адміністративне правопорушення.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник