10 березня 2010 р. № 7/230
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Васищака І.М. - головуючий,
Жукової Л.В.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар
на ухвалугосподарського суду Запорізької області від 23.09.2009р.
та постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2009р.
у справі №7/230
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М.", м. Київ
доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавна виконавча служба у м. Енергодар, Запорізької області
простягнення 2103974,07 грн.
за заявоюДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар
провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явилися
відповідача: Нагорний Р.С. (дов. від 27.10.2009р.);
третя особа: не з'явилися
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання наказу господарського суду Запорізької області, виданого на виконання рішення від 06.10.2005 року у справі № 7/230 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.09.2009 року у справі №7/230 в задоволенні заяви Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі №7/230 відмовлено.
Постановою від 25.11.2009р. Запорізький апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” залишив без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2009 року у справі №7/230 без змін.
Не погодившись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2009р. Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” оскаржило її до Вищого господарського суду України. В касаційній скарзі Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” просить суд скасувати постанову апеляційного суду і прийняти нове рішення, яким визнати наказ господарського суду Запорізької області, виданий на виконання рішення від 06.10.2005р. у справі №7/230, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції під час прийняття постанови порушені норми чинного законодавства.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 06.10.2005 року у справі №7/230 було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Т.М.М.”, з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція” було стягнуто 2103974 грн. 07 коп. основного боргу, 21039 грн. 74 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
На виконання рішення було видано наказ №7/230 від 17.10.2005 року.
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” 17.08.2009 року звернулося до господарського суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Заява, зокрема, мотивована тим, що борг у справі №7/230, який виник з неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за договором № 24/03-318 (2)01УК від 20.03.2001 р. і підтверджений рішенням господарського суду Запорізької області від 06.10.2005 р., повністю сплачений на підставі мирової угоди укладеної між позивачем та відповідачем на стадії виконавчого провадження, яка була затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 року.
Визнання наказу господарського суду Запорізької області, виданого на виконання рішення від 06.10.2005 року у справі №7/230 таким, що не підлягає виконанню було предметом судового розгляду у цій справі.
Судами обґрунтовано відмовлено скаржнику в задоволенні заяви, оскільки відповідно до ст.117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частина 4 вказаної статті містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 р. судом було затверджено мирову угоду у справі №7/230, укладену сторонами на стадії виконавчого провадження.
Дана мирова угода встановлювала зобов'язання виконання боржником рішення господарського суду від 06.10.2005 р. № 7/230, виконавчим документом по якому був наказ від 17.10.2005 р. Мирова угода є обов'язковою для належного виконання обома сторонами.
Враховуючи, що мирова угода укладалась на стадії виконавчого провадження сторони зобов'язані були пред'явити дану мирову угоду до ВДВС за місцем здійснення виконавчого провадження.
Сторони уклали мирову угоду в наступній редакції: 1.Сторони підтверджують, що на дату підписання даної мирової угоди боржник має перед кредитором грошові зобов'язання у розмірі 2125131,81 грн., які виникли з неналежного виконання боржником зобов'язань по оплаті за договором № 24/03-318(2)01УК від 20.03.2001р. і підтверджені рішенням господарського суду Запорізької області № 7/230 від 06.10.2005 р. 2.Боржник зобов'язується сплатити кредитору 1 912 618,62 грн. шляхом перерахування грошових коштів рівними частинами на банківський рахунок кредитора відповідно до наступного графіку: - до 30.11.2008 року в сумі 956309,31 грн.; - до 31.12.2008 року в сумі 956309,31 грн. 3. За умови повного та своєчасного виконання боржником зобов'язань, передбачених пунктом 2 даної мирової угоди, зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті залишку заборгованості в сумі 212 513,19 грн., припиняються на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України шляхом прощення боргу. 4.Протягом трьох робочих днів з моменту перерахування коштів за першим етапом, відповідно до пункту 2 мирової угоди, кредитор зобов'язується направити в Державну виконавчу службу за місцем відкриття відповідного виконавчого провадження заяву про зменшення суми стягнення на відповідну суму перерахованих коштів з наданням боржнику підтверджуючих документів. 5.Протягом трьох робочих днів з моменту перерахування коштів за другим етапом кредитор зобов'язується в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, направити в Державну виконавчу службу за місцем відкриття відповідного виконавчого провадження заяву про відзив виконавчих документів по зазначеному у п. 1 даної Мирової угоди судовому рішенню, з наданням боржнику підтверджуючих документів. 6.Дана мирова угода вступає в силу з моменту її затвердження господарським судом Запорізької області. 7.Наслідки укладання мирової угоди сторонам відомі. 8.Дана мирова угода складена в чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу: один - господарському суду Запорізької області, один - для Кредитора, два - для боржника.”.
У вищевказаній редакції мирова угода була затверджена судом.
Отже, згідно п. 3 мирової угоди, за умови повного та своєчасного виконання боржником зобов'язань, передбачених пунктом 2 даної мирової угоди, зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті залишку заборгованості в сумі 212 513,19 грн., припиняються на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України шляхом прощення боргу. В п. 2 мирової угоди встановлені строки перерахування коштів: 1.- до 30.11.2008р.; 2.- до 31.12.2008р.
Згідно платіжного доручення від 15.12.2008р. № 10792, погашення першої частини боргу відбулося 15.12.2008р., тобто з порушенням встановленого п. 1 строку.
Таким чином, боржник не належним чином виконав п. 2 мирової угоди.
Крім того, сторонами не надано доказів виконання кредитором п. п. 4 і 5 мирової угоди.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на момент розгляду заяви в суді, враховуючи не надання сторонами всіх необхідних доказів в підтвердження належного виконання сторонами мирової угоди і належного підтвердження повного та своєчасного виконання боржником зобов'язань, відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про визнання наказу господарського суду Запорізької області, виданого на виконання рішення від 06.10.2005 року у справі №7/230 таким, що не підлягає виконанню, на підставі ст.117 Господарського процесуального кодексу України.
У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Матеріали справи не містять доказів того, що вказана вище мирова угода подавалась для виконання до органів ВДВС за місцем здійснення виконавчого провадження.
З огляду на викладене, скаржником не доведено тих обставин, на які він посилається в касаційній скарзі, у зв'язку з чим підстав для скасування зазначених судових актів не вбачається.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Таким чином, Запорізький апеляційний господарський суд обґрунтовано залишив без змін ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2009р. у справі №7/230.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційним господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми чинного законодавства.
Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2009р. у справі №7/230 залишити без змін.
Головуючий: Васищак І.М.
Судді: Жукова Л.В.
Кролевець О.А.