17 березня 2010 р. № 33/273-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Олійника В.Ф. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПриватного підприємства "Олеандр", м. Севастополь
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2009
у справі№33/273-09 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПриватного підприємства "Олеандр", м. Севастополь
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро", с.Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області
простягнення 251922,81 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явилися;
відповідача -не з'явилися;
У травні 2009 року Приватне підприємство "Олеандр" (далі ПП "Олеандр") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро" (далі ТОВ АФ "Олімпекс-Агро") 251922,81грн., з яких 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних, 17755,01грн. 15% річних, 28408,01грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 28328,83грн. штрафу та судових витрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2009 у справі №33/273-09 (суддя Рудовська І.А.), з врахуванням ухвали цього ж суду від 03.09.2009 про виправлення допущених описок в мотивувальній та резолютивній частинах зазначеного рішення, позовні вимоги були задоволені та стягнуто з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" на користь ПП "Олександр" 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. - 15% річних, 28408,01грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 28328,83грн. штрафу, 2519,23 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с. 47-48, 54-57).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 (судді: головуючий -Сизько І.А., Кузнецова І.Л., Верхогляд Т.А.) рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" на користь ПП "Олеандр" 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. 15% річних, 18479,10грн. пені, 2136,65грн. витрат по сплаті державного мита, 265,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено. (а.с.85-)
В касаційній скарзі ПП "Олеандр" ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, оскільки при прийнятті постанови суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено попередніми судовими інстанціями, 22.04.2008 між ПП “Олеандр” (продавець) та ТОВ АФ “Олімпекс-Агро” (покупець) укладено договір поставки №Ол-04-0012, за умовами пункту 1.1. якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити засоби захисту рослин. Загальна вартість товару складає 12877, 50 грн. (а.с. 15)
В подальшому ПП “Олеандр” і ТОВ АФ “Олімпекс-Агро” уклали додаткові угоди до зазначеного договору: додаткова угода №Ол-04-0012ДС1 від 29.05.2008 (а.с.16), додаткова угода №Ол-04-0012ДС2 від 02.06.2008 (а.с.17), додаткова угода №Ол-04-0012ДС3 від 17.06.2008 (а.с.18), на виконання яких позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 188858,85 грн., що підтверджується видатковими накладними: №Ол-04-0005 від 23.04.2008 на суму 12 877,50грн.(а.с.19), №Ол-04-0013 від 06.06.2008 на суму 33 362,88грн.(а.с.21), №Ол-04-0015 від 11.06.2008 на суму 39 962,07грн.(а.с.23), №Ол-04-0018 від 18.06.2008 на суму 102 656,40грн.(а.с.25) та відповідними довіреностями відповідача на отримання від ПП “Олеандр” товарно-матеріальних цінностей (а.с. 20, 22, 24, 26).
Пунктом 2.1. сторони договору №Ол-04-0012 від 22.04.2008 передбачили, що покупець сплачує вартість товару шляхом передоплати в розмірі 100% від загальної ціни договору протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; а пунктом 2.5. вказаного договору, -у випадку не виконання покупцем обов'язку про попередню оплату товару (п.2.1. договору) і виконанням продавцем своїх зобов'язань по поставці товару, покупець зобов'язаний оплатити повну вартість товару протягом трьох днів з моменту отримання товару (а.с. 15).
У додаткових угодах до основного договору сторони погодили строки оплати товару. Пунктом 2 додаткової угоди №Ол-04-0012ДС1 від 29.05.2008 сторони домовились, що ТОВ АФ “Олімпекс-Агро” повинно розрахуватися за поставлений товар не пізніше 20.11.2008 (а.с. 16); пунктом 2 додаткової угоди №Ол-04-0012ДС3 від 17.06.2008 сторони домовились, що ТОВ АФ “Олімпекс-Агро” зобов'язано здійснити оплату не пізніше 01.07.2008 (а.с. 18); пунктом 2 додаткової угоди №Ол-04-0012ДС2 від 02.06.2008 встановлено, що покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця вартість товару шляхом попередньої оплати в розмірі 100% протягом трьох днів з дня виставлення рахунку продавцем, датою виставлення рахунку вважається дата, зазначена в рахунку продавця (а.с. 17).
Позивач (ПП "Олеандр") здійснив поставку відповідачу (ТОВ АФ "Олімпекс-Агро") товар на загальну суму 188858,85грн.(а.с.19-26), що підтверджується довіреностями та видатковими накладними, а відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково, перерахувавши лише 30000грн. (а.с.27), внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 158858,85грн.
Зазначене дало підстави суду першої інстанції прийти до висновку про стягнення з відповідача боргу в розмірі 158858,85грн. та, відповідно до діючого законодавства і умов договору, інфляційних втрат в розмірі 18572,11грн. та 15% річних в розмірі 17755,01грн., 28408,01грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 28328,83грн. штрафу, 2519,23 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції та скасував рішення суду першої інстанції і прийняв нове рішення, яким знову стягнув з відповідача на користь позивача 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. 15% річних, 18479,10грн. пені, 2136,65грн. витрат по сплаті державного мита, 265,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з розрахунком пені судом апеляційної інстанції, яка підлягала стягненню з відповідача в розмірі 18479,10грн., проте не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. 15% річних, 18479,10грн. пені, , оскільки зазначені суми були стягнуті судом першої інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України також визнає, що відмовляючи у стягненні з відповідача штрафу за прострочку оплати в розмірі 28328,83грн. суд апеляційної інстанції передчасно послався на те, що стягненню підлягає з відповідача за прострочку платежу лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ, оскільки законодавством України не заборонено стягнення одночасно штрафу і пені за прострочення виконання зобов'язання, оскільки, відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки стягнення штрафу в розмірі 15 відсотків від ціни договору передбачено пунктом 5.4 договору (а.с. 15), тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.
Фактично своєю постановою суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. 15% річних, 18479,10грн. пені, 2136,65грн. витрат по сплаті державного мита, 265,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, проте в цій частині рішення суду першої інстанції скасував, хоча повинен був скасувати рішення суду першої інстанції тільки в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 9928,91грн. (28408,01 -18479,10 = 9928,91) та в частині стягнення з відповідача витрат позивачем на сплату державного мита в розмірі 99,33грн. (2519,23 -2419,9 = 99,33).
Крім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 року "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", в редакції на день прийняття рішення судом першої інстанції (Постанова КМУ №361 від 14.04.2009 року), розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в господарській справі встановлений в розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відлповідний рік. Згідно закону України від 26.12.2008 року №835-V1 з 01.04.2009 року мінімальна заробітна плата становила 625 гривень, з якої і виходив суд першої інстанції та стягнув з відповідача 312,50 гривень, а з 01.07.2009р. становила 630 гривень, з якої і повинен був суд першої інстанції виходити та стягнути з відповідача 315,00 гривень, проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає незначною помилкою суду першої інстанції та в цій частині залишає рішення суду першої інстанції в силі.
Наведене дає підстави колегії суддів Вищого господарського суду України для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. 15% річних, 18479,10грн. пені, 28328,83грн. штрафу, 2136,65грн. витрат по сплаті державного мита, 265,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та залишення без змін цієї постанови в частині скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 9928,91грн. (28408,01 -18479,10 = 9928,91) та в частині стягнення з відповідача витрат позивачем на сплату державного мита в розмірі 99,33грн. (2519,23 -2419,9 = 99,33) та відмови у задоволенні позову в цій частині.
Оскільки колегія суддів Вищого господарського суду України скасовує постанову суду апеляційної інстанції в зазначеній частині, тому залишає в силі рішення суду першої інстанції та ухвалу цього ж суду від 03.09.2009р. в частині стягнення з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" на користь ПП "Олександр" 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. - 15% річних, 18479,10грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 28328,83грн. штрафу, 2419,9 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З цих касаційна скарга Приватного підприємства "Олеандр" задовольняється частково.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Олеандр" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2009р. скасувати в частині скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2009 у справі №33/273-09 в частині стягнення з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" на користь ПП "Олександр" 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. 15% річних, 18479,10грн. пені, 28328,83грн. штрафу, 2136,65грн. витрат по сплаті державного мита, 265,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та залишити без змін цю постанову в частині скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2009 у справі №33/273-09 в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 9928,91грн. та в частині стягнення з відповідача витрат позивачем на сплату державного мита в розмірі 99,33грн. та про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2009р. та ухвалу цього ж суду від 03.09.2009р. у справі №33/273-09 в частині стягнення з ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" на користь ПП "Олександр" 158858,85грн. основного боргу, 18572,11грн. інфляційних втрат, 17755,01грн. - 15% річних, 18479,10грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 28328,83грн. штрафу, 2419,9 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -залишити в силі.
Головуючий суддя:Г. Кравчук
Судді:Г. Мачульський
В. Олійник