10 березня 2010 р. № 14/884
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Васищака І.М. - головуючий,
Жукової Л.В.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг", м. Хмельницький
на рішеннягосподарського суду Хмельницької області від 27.08.2009р.
та постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р.
у справі №14/884
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна", м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг", м. Хмельницький
простягнення 38209,32 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Коваль Т.В. (дов. від 19.03.2009р. б/н);
відповідача: не з'явилися
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.08.2009р. у справі №14/884 позов Закритого акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" (м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" (м.Хмельницький) про стягнення 38209,32 грн. задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" на користь Закритого акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" 31860,45 грн. основного боргу, 318,60 грн. витрат з державного мита та 260,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2009р. без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" не погодившись з судовими актами, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі та підтверджується матеріалами справи, 07.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" (Орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Дика Орхідея, Україна" (Орендарем) було укладено попередній договір №022/ПД-02-08, згідно п.1.1 якого сторони зобов'язалися не пізніше дати відкриття торгівельно-розважального центру, що будується за адресою: м.Хмельницький, вул. Маршала Рибалко, 2а, укласти договір оренди нерухомого майна (основний договір) на умовах і в порядку, передбачених попереднім договором та Додатком №1 до нього. За договором оренди Орендодавець повинен передати Орендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно для здійснення господарської діяльності. З метою підготування приміщення до здачі в оренду Орендодавець також зобов'язаний на умовах та в строки, передбачені попереднім договором, допустити Орендаря до проведення опоряджувальних робіт, визначених п.1.2 попереднього договору в частині будівлі ТРЦ на першому поверсі з попередньо визначеною площею 63,09 кв.м., яка уточнюється в момент укладення основного договору, та закріпити такий допуск (передачу об'єкта) актом прийому-передачі для проведення опоряджувальних робіт (акт №1).
Відповідно до п.1.3 попереднього договору опоряджувальними роботами є роботи (в тому числі інсталяційні) в приміщенні для його облаштування для потреб Орендаря та повного пристосування до подальшого використання, починаючи з частини загально-будівельних робіт, завозу та встановлення обладнання, і закінчуючи завозом товару та підготуванням об'єкта оренди до обслуговування відвідувачів ТРЦ (інсталяція); обов'язок проведення та оплати опоряджувальних робіт лежить на Орендареві згідно погодженого сторонами проекту опоряджувальних робіт.
Згідно п.2.4 попереднього договору Орендар, зокрема, зобов'язаний протягом п'яти банківських днів з моменту підписання попереднього договору перерахувати на рахунок Орендодавця разовий платіж у розмірі 50,50 грн., у тому числі ПДВ, що є еквівалентом 10 доларів США за один квадратний метр об'єкта оренди, який сплачується у гривнях за курсом НБУ на день оплати, призначенням якого є проведення Орендодавцем рекламних заходів по відкриттю ТРЦ; а також своєчасно та в повному обсязі сплатити Орендодавцю суму завдатку за попереднім договором.
Пунктом 3.1 попереднього договору передбачено, що об'єкт оренди передається Орендарю по акту №1 після завершення в ньому Орендодавцем загально-будівельних робіт і погодження з Орендодавцем проекту опоряджувальних робіт: специфікації технічних характеристик, схеми розміщення технологічного обладнання на об'єкті оренди, дизайну обладнання та об'єкту; але не раніше внесення Орендарем завдатку згідно п.6.1 попереднього договору.
Строк виконання Орендарем опоряджувальних робіт - 90 календарних днів з дати передачі об'єкту за актом №1, але не пізніше дати початку (якщо інше не буде встановлено додатковою угодою сторін і не випливає із змісту даного попереднього договору), при умові своєчасного внесення Орендарем завдатку згідно п.6.1 попереднього договору.
Відповідно до п.4.1 попередній договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до настання однієї з наступних подій, в залежності від того, яка з них сталася раніше:
- моменту укладення основного договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України;
- укладення додаткової угоди про припинення цього попереднього договору;
- укладення іншого попереднього договору стосовно оренди об'єкта оренди з обов'язковим застереженням про припинення цього попереднього договору.
У випадку, якщо об'єкт оренди не буде введено в експлуатацію протягом року з моменту укладення цього попереднього договору, сторони до закінчення строку цього попереднього договору зобов'язані укласти новий попередній договір на умовах цього попереднього договору на новий термін, з метою дотримання положень ст. 182 Господарського кодексу України щодо укладання основного договору не пізніше одного року з моменту укладання попереднього договору (п.4.2 попереднього договору).
Згідно п.5.1 зазначеного договору не пізніше 14 календарних днів до дати відкриття ТРЦ Орендодавець передає Орендарю проект основного договору та повідомляє про час і місце підписання основного договору з дотриманням вимог даного попереднього договору.
В пунктах 6.1, 6.2, 6.3 попереднього договору сторони погодили, що з метою забезпечення виконання попереднього договору Орендар протягом 15-ти банківських днів з моменту підписання попереднього договору перераховує на розрахунковий рахунок Орендодавця завдаток в сумі 31860,45 грн., в тому числі ПДВ 20% - 5310,08 грн., які після укладення основного договору зараховуються як орендна плата за перший та останній місяці оренди за основним договором; в разі неукладення основного договору з вини Орендаря, сума завдатку залишається у Орендодавця; в разі неукладення основного договору з вини Орендодавця, він зобов'язаний повернути Орендарю завдаток, згідно письмової вимоги Орендаря без нарахування будь-яких процентів за утримання та користування грошовими коштами, або Орендар має право вимагати від Орендодавця укладення основного договору.
За пунктом 8.2 зміни в попередній договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього попереднього договору.
За актом №1 від 17.03.2008р. прийому приміщення для проведення опоряджувальних робіт до попереднього договору №022/ПД-02-08 від 07.03.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" (Орендодавець) передало, а Закрите акціонерне товариство "Дика Орхідея, Україна" (Орендар) прийняло приміщення в частині будівлі ТРЦ на першому поверсі з попередньо визначеною площею 63,09 кв.м. торгівельно-розважального центру "Оазис", що розташований за адресою: м.Хмельницький, вул. Маршала Рибалко, 2а; приміщення передано Орендарю на виконання умов попереднього договору №022/ПД-02-08 від 07.03.2008р. з метою допуску Орендаря у приміщення для проведення ним опоряджувальних робіт (пункти 1 та 2 акту).
На виконання умов попереднього договору Закритим акціонерним товариством "Дика Орхідея, Україна" 26.03.2008р. та 03.04.2008р. було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" відповідно 3186,05 грн. та 31860,45 грн., про що свідчать відповідні банківські виписки, які містяться в матеріалах справи.
Листом №4-9 від 18.11.2008р., відповідач повідомив позивача про те, що урочисте відкриття ТРЦ "Оазис" заплановано на 17.12.2008р.
17.03.2009р. позивачем було надіслано відповідачу лист №64 від 10.03.2009р., який був отриманий останнім 19.03.2009р., з вимогою про повернення протягом семи днів суми авансового платежу за перший та останній місяці оренди в розмірі 31860,45 грн. в зв'язку з закінченням строку дії попереднього договору та непідписанням між сторонами основного договору.
Також, 27.03.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом №110 від 27.03.2009р. щодо повернення грошових коштів в сумі 31860,45 грн., що були сплачені відповідачу в якості авансового платежу, в строк до 03.04.2009р.
Вказаний лист-вимога був отриманий відповідачем 31.03.2009р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.
Крім того, позивачем було надіслано відповідачу лист, яким останнього було повідомлено про демонтаж торгового обладнання в магазині "Бюст'є" за адресою: м.Хмельницький, вул. Маршала Рибалка, 2а, та згідно підписаного між сторонами акту №3 від 07.03.2009р. прийому-передачі об'єкта оренди до попереднього договору №022/ПД-02-08 від 07.03.2008р. Закритим акціонерним товариством "Дика Орхідея, Україна" (Орендарем) було повернуто, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" (Орендодавцем) прийнято відповідно до умов попереднього договору оренди №022/ПД-02-08 від 07.03.2008р. нежитлове приміщення, а саме: частину будівлі ТРЦ, який знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Маршала Рибалко, 2а, на першому поверсі, загальною площею 63,09 кв.м.; об'єкт оренди повернуто Орендодавцю в стані не гіршому за той, в якому об'єкт оренди був переданий Орендарю по акту №1 (пункти 1 та 2 акту).
В листі №81 від 18.03.2009р., надісланому факсимільним зв'язком, відповідач вказує, що 18.11.2008р. позивача було офіційно повідомлено про дату відкриття ТРЦ "Оазис" - 17.12.2008р., однак, оскільки основний договір оренди укладений не був, попередній договір оренди №022/ПД-02-08 від 07.03.2008р. припинив свою дію, проте, основний договір оренди не було укладено з вини позивача, оскільки відповідачем було виконано всі дії на його укладення й авансовий платіж сплачувався позивачем як гарантія виконання умов попереднього договору, але позивачем не було завершено опоряджувальних робіт в розумінні п.1.3 договору та не підтверджено дату укладання основного договору оренди, а тому сума завдатку відповідно до п.6.3 попереднього договору залишається в орендодавця.
07.05.2009р. Закрите акціонерне товариство "Дика Орхідея, Україна" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг" про зобов'язання відповідача повернути на поточний рахунок позивача суму авансової оплати в розмірі орендної плати за два місяці (сплачену на підставі п.6.1 договору) в розмірі 31860,45 грн., суму авансової оплати за рекламні заходи (сплачену на підставі п.2.4 договору) в розмірі 3186,05 грн., пеню в розмірі 921,77 грн., а також 3% річних в розмірі 115,22 грн., а всього - 36083,49 грн.
Позивачем було збільшено позовні вимоги, всього 38209,32 грн., заявлені вимоги були прийняті судом згідно ухвали від 11.08.2009р.
Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно приписів ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За статтею ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, а за статтею 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 635 Цивільного кодексу України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Згідно ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, відповідно до п.5.1 договору відповідач зобов'язаний був передати позивачу проект основного договору та повідомити про час і місце його підписання до 03.12.2008р.
Проте, докази надіслання відповідачем позивачу проекту основного договору, як то було передбачено п.5.1 попереднього договору, в матеріалах справи відсутні, як відсутні докази повідомлення позивача про час і місце його підписання.
Отже, скаржником в порушення приписів ст.ст.33,34 ГПК України не було доведено, що основний договір оренди не був укладений з вини позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в позовній заяві ставиться вимога про зобов'язання відповідача повернути на поточний рахунок позивача суму авансової оплати в розмірі орендної плати за два місяці (сплачену на підставі п.6.1 договору) в сумі 31860,45 грн., при цьому в п.6.1 попереднього договору №022/ПД-02-08 від 07.03.2008р. суму 31860,45 грн. визначено як завдаток.
Частина 1 статті 570 ЦК України визначає, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Відповідно до ч.1 ст.571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо ж порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно відмови позивачу в поверненні суми авансової оплати за рекламні заходи (сплачену на підставі п.2.4 договору) в розмірі 3186,05 грн., стягненні пені в розмірі 3047,60 грн. та 115,22 грн. 3% річних, оскільки позивач не навів відповідного правового обґрунтування.
Нараховуючи 3% річних на суму неповернутого завдатку, позивачем не враховано, що за своєю правовою природою завдаток є не зобов'язанням, а лише способом забезпечення зобов'язання, нарахування ж річних в силу ст.625 ЦК України є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання, а тому, ототожнивши поняття грошового зобов'язання з способом його забезпечення, позивач безпідставно провів нарахування 3% річних на суму завдатку.
Також, нараховуючи пеню на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач не врахував, що вказаним Законом не встановлюється обов'язок сплати пені за прострочення виконання зобов'язання, а лише обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ її розмір. Сама ж пеня є договірною неустойкою, якою забезпечується виконання зобов'язання, проте, як вже вказувалось вище, за своєю правовою природою завдаток є не зобов'язанням.
Умовами ж попереднього договору не було передбачено нарахування пені на суму неповернутого завдатку, тому в позивача не було правових підстав для її нарахування, й місцевий господарський суд правомірно відмовив в позові щодо стягнення з відповідача пені за неповернення суми завдатку.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
В матеріалах справи немає жодного документу щодо проведення або не проведення розрахунків за спірним договором та іншими договорами.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Інші твердження скаржника досліджувались господарськими судами і їм дана належна юридична оцінка.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та постанови у справі №15/194 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Буг", м. Хмельницький залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2009р. та постанову Житомирського апеляціного господарського суду від 01.12.2009р. у справі №14/884 залишити без змін.
Головуючий: Васищак І.М.
Судді: Жукова Л.В.
Кролевець О.А.