10 березня 2010 р. № 12/237/09
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Васищака І.М. - головуючий,
Жукової Л.В.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агронафта", м. Миколаїв
на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 22.09.2009р.
та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р.
у справі №12/237/09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина", м.Луцьк
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агронафта", м. Миколаїв
про стягнення 102 979,48 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явилися;
відповідача: не з'явилися;
ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина" звернулося з позовом про стягнення з ТОВ "Агронафта" заборгованості в сумі 102000 грн., 3% річних в сумі 469,48грн., інфляційних нарахувань в сумі 510 грн. та судових витрат, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати за поставлені в 2007 році нафтопродукти.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.09.2009р. у справі №12/237/09 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Агронафта" на користь ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина" заборгованість в сумі 50000 грн., 3% річних в сумі 469 грн. 48 коп., інфляційні нарахування в сумі 510 грн., 1029 грн. 79 коп. - держмита та 315 грн. на ІТЗ судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 52000 грн. припинено.
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 10.11.2009р. рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2009р. у справі №12/237/09 залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафта" без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.09.2009р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. у справі №12/237/09, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, а в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Континіум-Галичина" відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі та підтверджується матеріалами справи, в період з лютого по травень 2007р. за усною угодою позивачем в особі Миколаївської філії ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина" поставлено, а ТОВ "Агронафта" прийнято нафтопродукти на загальну суму 1508497,31 грн.
Матеріали справи містять надані позивачем 30 видаткових накладних на загальну суму 1508497,31грн. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у нових умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, або договором.
Зобов'язання по сплаті поставлених нафтопродуктів виконанні відповідачем частково в сумі 1406497,31 грн., підтверджені платіжними дорученнями та актом звірки взаєморозрахунків.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що даний спір вже був предметом розгляду суду є безпідставними, так як у справі №8/127/09 на яку вказує заявник розглядався позов стосовно генерального договору №126/08 від 07.02.2008р., а не стосовно усної угоди, укладеної між сторонами в 2007році.
Відповідно до ст. 181 ч.1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Крім того, не обґрунтовані посилання скаржника на те, що в 2007 році між сторонами письмовий договір не укладався, а тому ніяких зобов'язань не існує, оскільки допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами тощо.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому суди врахували, що 15.04.2009р. згідно ст. 530 ЦК України позивачем направлено відповідачу вимогу про проведення розрахунків, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що загальна сума заборгованості складає 50 000 грн., 469,48 грн. - 3% річних, 510 грн. - інфляційні нарахування.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Інші твердження скаржника досліджувались господарськими судами і їм дана належна юридична оцінка.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та постанови у справі №12/237/09 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафта", м. Миколаїв залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2009р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. у справі №12/237/09 залишити без змін.
Головуючий: Васищак І.М.
Судді: Жукова Л.В.
Кролевець О.А.