09 березня 2010 р. № 16/165
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддяМуравйов О.В.
суддіПолянський А.Г.
Фролова Г.М.
касаційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області
на постанову від 10.12.2009 р.
Житомирського апеляційного господарського суду
у справі№ 16/165 Господарського суду
Житомирської області
за позовом Прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради
До
третя особаЗАТ "Каменеобробка"
Державна екологічна інспекція в Житомирській області
провідшкодування шкоди
За участю представників сторін:
позивача - не з'явились,
відповідача -Костенко М.В. дов. від 03.03.2010 р., Забродський В.В. дов. від 03.03.2010 р.
прокуратури -Рудак О.В. посв. № 72
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.10.2009 р. (суддя -Терлецька -Байдюк Н.Я.) в позові відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р., (судді -Іоннікова І.А., Веденяпіна О.А., Черпак Ю.К.) рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.2009 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, мотивуючи подання порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального права.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь у суді касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційного подання має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а подання без задоволення.
Касаційне подання залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2008 р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Каменеобробка" про що був складений відповідний акт.
У відвідному акті було зазначено, що при обстеженні виробничої території товариства виявлено місця несанкціонованого видалення та складування відходів: (зневодненого шламу) - біля секційного шламовідстійника та на земельній ділянці, що запланована для розширення виробництва, розміром 248 кв.м.
Відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" від 04.04.2007 р. № 149, інспекцією було визначено розмір штрафу в сумі 689 182,57 грн.
За результатами проведеної 09.07.2008 р. перевірки, Державною екологічною інспекцією в Житомирській області було внесено припис від 10.07.2008 р. з переліком заходів, які необхідно виконати для усунення порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі з вимогою ліквідувати та не допускати складування відходів в несанкціонованих місцях.
Пред'являючи позов про стягнення з відповідача збитків, пов'язаних з засміченням земельної ділянки, прокурор посилався на порушення відповідачем ст. 46 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 р., ст. ст. 17, 33 Закону України "Про відходи".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії, б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилаються як на підставу своїх вимог заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, як мають значення для справи. Обставини справи, як відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Як підставно було відмічено судом першої інстанції, акт перевірки не містить відомостей про клас небезпеки виявлених відходів, та яких негативних наслідків заподіяно або може бути заподіяно земельній ділянці чи навколишньому природному середовищу внаслідок розміщення на ній вказаних виробничих відходів.
Судами встановлено, що листом № 676/6-3-196 від 11.03.2009 р., адресованим в.о. директора ЗАТ "Каменеобробка", Державна екологічна інспекція в Житомирській області підтвердила, що відходи шламу, що складувались на території, орендованій ЗАТ "Каменеобробка", використані для планування доріг на власній території підприємства.
На виконання ухвали господарського суду Житомирської області від 14.05.2009 р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області 15.06.2009 р. здійснено перевірку ЗАТ "Каменеобробка", за результатами якої встановлено, що відповідач привів земельну ділянку в належний стан, виконавши п. 4, 6 припису від 10.07.2008 р.
Відповідно до акту перевірки від 15.06.2009 р. відходи виробництва, а саме шлам, частково вивезені та передані ТОВ "Житомир-Агроіндустрія" згідно договору № 06/08 від 08.01.2008 р., а залишки зазначених відходів використані на планування території для розширення виробництва на перспективу.
За таких обставин, судом першої інстанції був зроблений обґрунтований висновок про те, що позивачем не було доведено, що дії відповідача при складуванні виробничих відходів призвели або могли б призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року у справі № 16/165 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.