22 лютого 2010 р. № 34/420
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р.
Демидової А.М.
перевіривши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс"
на рішеннягосподарського суду міста Києва від 07.12.2009 р.
у справі№ 34/420 господарського суду міста Києва
за позовомАкціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк"
до
3-я особаЗакритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс"
Закрите акціонерне товариство "Маяк Авто"
прозвернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Грибачова М.М. дов. від 29.12.10р.
- відповідача: Зубарєва О.В. дов. № 07/07/09 від 07.08.09р.
- 3-ї особи: не з?явились
У червні 2009 року акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк"(далі -позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс" (далі -відповідач) про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (застави), а саме на: автомобілі марки Mitsubishi, перелік якого наведений в додатку №1 до договору застави, загальною (балансовою) вартістю 9 880 069,38 грн., будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковане як таке -будь-які інші автомобілі Mitsubishi, згідно з додатком №2 до договору застави загальною (балансовою вартістю 9 880 069, 38 грн., грошові кошти -доходи від відчуження предмета обтяжень, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі, що належать закритому акціонерному товариству "Ніколь Моторс"на праві власності та задовольнити вимоги Акціонерного інноваційного комерційного банку "УкрСиббанк" в повному обсязі в розмірі 1 390 820,03 доларів США та 5 312,50 грн., з яких: 1 370 000 доларів США -кредитна заборгованість, 17 508,33 доларів США -заборгованість по процентам, 5 000 грн. неустойка, 3 311,70 доларів США -державне мито, 312,50 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Під час розгляду справи позивач звернувся з заявою до господарського суду міста Києва про збільшення позовних вимог, втім, суд залишив дану заяву без розгляду з огляду на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), оскільки одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. (суддя Сташків Р.Б.) позов задоволено, звернено стягнення на автомобілі марки Mitsubishi, перелік якого наведений в додатку №1 до договору застави, загальною (балансовою) вартістю 9 880 069 (дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч шістдесят дев'ять) грн. 38 коп., будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковане як таке -будь-які інші автомобілі Mitsubishi, згідно з додатком №2 до договору застави загальною (балансовою вартістю 9 880 069 (дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч шістдесят дев'ять) 38 грн., грошові кошти -доходи від відчуження предмета обтяжень, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі, що належать Закритому акціонерному товариству "Ніколь Моторс"(04073,м. Київ, Московський проспект, 8, копр. 1, ідентифікаційний код 33694070) на праві власності шляхом задоволення вимог Акціонерного інноваційного комерційного банку "УкрСиббанк"(61005, м. Харків, пр.-т Московський, 60, ідентифікаційний 09807750) в рахунок погашення заборгованості Закритого акціонерного товариства "Маяк Авто"(04073, м. Київ, Московський проспект, 8, ідентифікаційний код 32705919) за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11386805000 від 22.08.2008 в розмірі 1 387 508 (один мільйон триста вісімдесят сім тисяч п'ятсот вісім) доларів 33 центів США та 5 000 (п'ять тисяч) грн., з яких:
1 370 000 (один мільйон триста сімдесят тисяч) доларів США -заборгованість за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11386805000 від 22.08.2008;
17 508 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісім) доларів 33 центів США - заборгованість по процентам, нарахованим за період з 29.08.2008 до 13.05.2009;
5 000 (п'ять тисяч) грн. штрафу, передбаченого п.7.6 Кредитного договору.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує доводи скаржника і просить суд касаційної інстанції оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Третя особа не скористалась правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Третя особа не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановив суд першої інстанції, 22.08.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк) та Закритим акціонерним товариством "Маяк Авто" (далі -Позичальник) укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у валютах, вказаних в цьому Договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії встановленої в базовій валюті, що дорівнює 1 370 000 доларів США 00 центів у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 6 636 006 грн. по курсу НБУ на день укладення цього договору. В цьому ж п.1.1 Договору сторони погодили, що з метою отримання траншу Позичальник надає письмову заяву (за формою згідно додатку № 1 до договору), в якій зазначає бажану суму траншу (в межах ліміту кредитної лінії) та бажану дату його отримання. Така заява Позичальника, укладена та надана згідно умов цього договору, є підставою для видачі Банком траншу Позичальнику.
На виконання цієї умови договору, відповідач 26 серпня 2008 року надав позивачу заяву про видачу траншу у розмірі 1 370 000 доларів США., а в свою чергу, позивач видав відповідачу суму у розмірі 1 370 000,00 доларів США.
Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка: - в розмірі 15 % за кредитами в доларах США.
Відповідно до п. 1.3.2 Кредитного договору за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми боргу на дату виникнення такого прострочення.
Згідно з п. 1.2.2 Кредитного договору Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в термін не пізніше 21 серпня 2009 року.
Згідно з п. 2.3 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником умов договору про надання забезпечення належного виконання зобов'язань за цим договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язань за цим договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання), термін повернення кредиту вважається таким, що настав а кредит - обов'язковим до повернення в порядку встановленому розділом 11 Договору.
Згідно з п. 11 Кредитного договору, у випадку застосування п. 2.3. Кредитного договору банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вимоги Позичальнику.
Позивач, в порядку п. 11 Кредитного договору, 27.04.2009 відправив відповідачу вимогу № 26-12/3911 від 26.04.2009.
Згідно з п. 1.2.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язується повертати та сплачувати проценти, комісії, штрафи та інші платежі згідно умов договору на рахунок в доларах США - на рахунок № 3739211386827. Разом з цим, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку, повернення кредиту повинно бути здійснено в тій самій валюті в якій було отримано відповідний транш.
Відповідно до положень п. 7.3 Кредитного договору при порушенні вимог п. 2.3 Банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за договором в порядку, встановленому розділу 11 договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 у справі №4/400 стягнуто з ЗАТ "Маяк Авто"(Позичальник; третя особа) на користь АКІБ "УкрСиббанк" 10 446 524 грн. кредиту, 133 504,52 грн. відсотків, 5 000 грн. пені за Кредитним договором.
Як встановив господарський суд міста Києва, 22.08.2008р. в забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ "Маяк Авто" за Кредитним договором позивач та відповідач уклали Договір застави, за умовами якого заставодавець (відповідач) з метою забезпечення викладених нижче зобов'язань передає в заставу на умовах товарів в обороті майно -автомобілі марки Mitsubishi, (наведене в додатку №1 до договору), що є власністю Заставодавця (далі -Предмет застави).
В п.2.2 Договору застави, передбачено, що заставодержатель (Банк) має право два рази на місяць перевіряти документально та фактично наявність, розмір, підтримання залишку товарів, кількість якого не зменшується, стан та умови зберігання та використання предмету застави для чого направляти своїх представників для проведення його огляду, документальної і фактичної перевірки, відповідно до законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідним актом перевірки наявності та стану предмету застави від 01.04.2009 було встановлено відсутність предмету застави за Кредитним договором, який також підписаний представником ЗАТ "Ніколь Моторс".
Пунктом 1.3 Договору застави також передбачено, що у випадку невиконання Боржником положень Кредитного договору Заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог.
Відповідно до п.2.1.1 Договору застави у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 4 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих відстроченням (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, неустойку, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у разі:
- порушення будь-якого зобов'язання Заставодавця за цим договором та/або будь-якого зобов'язання Боржника за Кредитним договором; та/або
- порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом Заставодавця та/то Боржника; та/або
- ліквідації юридичної особи -Заставодавця та/або Боржника; та/або
- настання інших обставин, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з п.1.4 Договору застави, майно (або його частина), що є предметом застави, може бути замінене за згодою Банку за умови дотримання залишку товару, кількість якого не зменшується. При цьому, реалізовані Заставодавцем товари (що складають Предмет застави) перестають бути Предметом з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу, або поштовій установі для пересилки набувачу, а набуті Заставодавцем товари (згідно з додатком №2 до цього договору) стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності у Заставодавця.
Позивач, в зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору застави щодо не зменшувального залишку товарів на складі, що є предметом застави, та порушенням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків вважає, що набув права на звернення стягнення на предмет застави переважно перед іншими особами, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 193 ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, заставою, в розумінні ст.1 Закону України "Про заставу" є спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Водночас, ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановив суд першої інстанції, ЗАТ "Маяк Авто" не виконало свій обов'язок в частині погашення заборгованості по кредитному договору в зв'язку з його неплатоспроможністю та на дату винесення рішення у даній справі, рішення суду №4/400 від 07.07.2009 виконано не було, що підтверджується копією листа відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби від 30.11.2009р. про стан виконавчого провадження щодо виконання наказу №4/400 про стягнення з ЗАТ "Маяк Авто", у якому, зокрема повідомляється, що виконавче провадження знаходяться на стадії передбаченої ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, судом також встановлено, що відносно ЗАТ "Маяк Авто" порушено провадження у справі про банкрутство (справа №44/442-б).
Частиною 2 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Відповідно до частин 5, 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Так, 17.09.2009 в офіційному друкованому органі -газеті "Урядовий кур'єр"було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Маяк Авто". 15.10.2009 до Господарського суду м. Києва АКІБ "УкрСиббанк" була подана заява з вимогами до боржника.
Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано , якщо інше не передбачене законом чи договором.
Частиною 1 статті 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі, зокрема, реалізації предмета застави.
Враховуючи вищенаведені приписи статей та зазначені обставини, місцевий господарський суд вирішив, що порушені права позивача підлягають захисту, оскільки позичальником не виконано зобов'язання за Кредитним договором щодо виплати кредиту та нарахованих на нього відсотків, та Заставодавцем, щодо порушення умов Договору застави в частині не зменшувального залишку товарів на складі, що є предметом застави.
Відтак, оскільки зобов'язання ЗАТ "Маяк Авто" за Кредитним договором залишається дійсним, а отже залишається і дійсним забезпечувальне зобов'язання ЗАТ "Ніколь Моторс" відповідно до Договору застави. Зазначена позиція підтверджується також практикою Верховного Суду України Судової палати по господарським справам від 24.04.2007 у справі №26/142.
При цьому, судом враховано, що у відповідності до частини 1 статті 26 Закону України "Про заставу" заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.
Відтак, встановивши факт наявності боргу у відповідача в сумі 1 370 000 доларів США -кредитної заборгованості, 157 248, 34 доларів США -заборгованість по процентам, який, як зазначив суд, позивачем належним чином доведений, вирішив питання і в частині стягнення неустойки в порядку п.7.6 Кредитного договору, яким передбачено що відповідно до вимог ст. 611 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (5000 грн.) за порушення своїх зобов'язань (в тому числі і за порушення термінів виконання зобов'язань) встановлених пп. 4.3. 4.4. 4.5. 4.7 договору.
При цьому, суд відхилив посилання відповідача на субсидіарність (додатковість) спірних відносин, що виникли між позивачем і відповідачем, мотивуючи це приписами ст.ст. 572-593, 619 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин та враховуючи те, що відповідач в силу ст.33 ГПК України не спростував тих обставин, на які посилається позивач, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки господарського суду міста Києва зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи, оскільки згідно з ч.1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачене законом чи договором.
Відтак, оскільки ЗАТ "Маяк Авто" не виконало свій обов'язок в частині погашення заборгованості по кредитному договору та на дату винесення рішення у даній справі, рішення суду №4/400 від 07.07.2009 виконано не було, АКІБ "УкрСиббанк" набув право звернення стягнення на предмет застави, а тому його вимога підлягає задоволенню.
Доводи касаційної скарги відхилені як необґрунтовані та спростовуються вищевикладеним.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. у справі № 34/420 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Демидова А.М.