15 березня 2010 р. № 11/1449
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддівКота О.В.
Шевчук С.Р. (доповідач)
Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"
на ухвалуЖитомирського апеляційного господарського суду від 04.01.2010 р.
у справі №11/1449
за позовомДочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доМіського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"
про стягнення 2229996,05 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Надірова Р. дов. №80/10 від 28.12.09р.
- відповідача: не з'явились
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.11.2009р. (суддя Радченя Д.І.) прийнято позовну заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та справу №11/1449 призначено до розгляду.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.01.2010 р. (у складі головуючого Ляхевич А.А., суддів Вечірка І.О., Зарудяної Л.О.) Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить їх скасувати.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст.12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України (далі -ГПК України) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 106 та ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному чи касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті ГПК України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Приписами статей 61, 64, 65 ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвали суду про порушення провадження у справі.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 04.01.2010 р. у справі №11/1449 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Демидова А.М.