Справа № 22ц-2083/2010 Головуючий 1 інстанції - Антонюк О.А.
Категорія 53 Доповідач - Гайдук В.І.
09 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів - Прозорової М.Л., Ремеза В.А.
при секретарі - Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку (далі ПАТ КБ) «ПриватБанк» про стягнення заробітної плати, грошових сум та моральної шкоди, -
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 05.06.2008 по 29.07.2008ь працював юрисконсультом у ПАТ КБ «ПриватБанк» і звільнився за власним бажанням, однак відповідачем під час звільнення своєчасно не був проведений з ним повний розрахунок, внаслідок чого йому було заподіяно моральну шкоду.
В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і остаточно просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час затримки розрахунку по день розгляду справи судом, інфляцію за рік, 3% річних, а також моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто на його користь заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні з роботи у сумі 605 грн. 76 коп., в задоволені решти позову відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2010 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року в частині стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково і стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні з роботи в сумі 908 грн. 64 коп. та моральну шкоду у розмірі 50 гривень. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а саме не враховано того, що позивач пропустив строк для звернення до суду, встановлений ст.233 КЗпП України.
2.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з ПАТ КБ «ПриватБанк» 29.07.2008, що підтверджується наказом відповідача від 17.07.2008 (а.с.17).
16.09.2008 позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ЗАТ «ПриватБанк» про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, яка ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2008 була залишена без руху, а ухвалою судді того ж суду від 24.10.2008 позовна заява була повернута ОСОБА_1 як неподана, у зв'язку з невиконанням ухвали судді про залишення позовної заяви без руху (а.с.79).
Факт своєчасного звернення позивача ОСОБА_1 з позовною заявою до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку також підтверджується наявними в матеріалах справи скаргою ОСОБА_1 щодо тривалого не розгляду його позовної заяви та відповідями на зазначену скаргу (а.с.73-74,75,76,77,78).
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду про стягнення заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні на підставі ст.117 КЗпП України та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів щодо пропуску строку на звернення до суду позивача на підставі ст.233 КЗпП України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.318 ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.
Ухвалюючи нове рішення в частині стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд погодився із судом першої інстанції в тому, що відповідач в порушення ст.116 КЗпП України при звільненні позивача не виплатив йому всіх сум які належало виплатити при звільненні, однак при цьому суд першої інстанції стягнув середній заробіток за 4 робочі дні, тоді як колегія суддів вважала, що необхідно стягнути за 6 робочих днів, оскільки саме стільки тримала затримка розрахунку при звільненні позивача. Крім того, колегія суддів своїм рішенням стягнула на користь позивача моральну шкоду відповідно до ст.237-1 КЗпП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк»-
відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: