Справа № 22ц-1543/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Черновський Г.В.
Категорія 27 Доповідач: Перцова В.А.
16 березня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді: Глущенко Н.Г.
Суддів : Перцової В.А., Петешенкової М.Ю.
При секретарі: Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення суми, -
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" і просили стягнути з відповідача на їх користь внесені ними грошові вклади в іноземній валюті, річні відсотки по цим вкладам, 3% річних за прострочення повернення вкладів та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що 17 травня 2004 року ОСОБА_2 уклав із відповідачем договори по вкладу "Копілка" на своє ім'я та ім'я дружини - ОСОБА_3 на суму 9 000 доларів США на ім'я кожного з них строком на 12 місяців із процентною ставкою 8,3% річних та договір по вкладу "Комбі" на ім'я дочки - ОСОБА_4 в розмірі 9 000 доларів США. строком на 12 місяців із процентною ставкою 9% річних.
На порушення умов договорів відповідач відмовив у поверненні їм грошових вкладів та виплаті відсотків з тих підстав, що договори були розірвані достроково і гроші виплачені. Однак, вони заяви про розірвання договорів не писали і гроші не отримували.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 9 000 доларів США - вклад "Копілка", 747 доларів США - відсотки по внесках, 1023,43 доларів США, що еквівалентно 6023,29 грн., - 3% річних від простроченої суми кожному; на користь ОСОБА_4 9 000 доларів США - вклад "Комбі", 67,5 доларів США - відсотки по внесках, 952,08 доларів США, що еквівалентно 5603,37 грн., - 3% річних від простроченої суми; вирішено питання про судові витрати; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд з тих підстав, що суд не врахував всі обставини справи, що мають значення для вирішення спору, неправильно застосував норми матеріального права.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 17 травня 2004 року ОСОБА_2 уклав із ЗАТ (нині - ПАТ) КБ "Приватбанк" на своє ім'я п'ять депозитних договорів на вклад "Копілка" із процентною ставкою 8,3%, по яким вніс в загальній сумі 9 000 доларів США (т. 1 а. с. 11-20); на ім'я дружини - ОСОБА_3 також п'ять депозитних договорів на вклад "Копілка" із процентною ставкою 8,3%, по яким вніс в загальній сумі 9 000 доларів США (т. 1 а. с. 28-37) та на ім'я дочки - ОСОБА_4 договір на вклад "Комбі" із процентною ставкою 9%, по якому вніс 9 000 доларів США (т. 1 а. с. 45-46).
При цьому в усіх договорах було зазначено термін їх дії - 12 місяців; за умовами по договору на вклад "Комбі" після закінчення терміну його дії клієнт міг одержати всю суму внеску, а за умовами договорів по вкладам "Копілка" - в разі, якщо по закінченню терміну їх дії жодна із сторін не побажає розірвати договір, він вважається продовженим на такий же строк.
23 травня 2005 року позивачі, звернувшись до відповідача з питання нарахування відсотків, дізнались про те, що всі вказані договори розірвані і грошові кошти видані по ним у червні-липні 2004 року. 1 червня 2005 року вони подали заяви до Правобережного відділення відповідача про повернення їм внесених коштів (т. 1 а. с. 21, 38, 47), а 18 жовтня 2005 року звернулись до зазначеного відділення із заявами про розірвання укладених з ними договорів на вклади, виплату грошових внески по вищезазначеним договорам та належних, відповідно до умов договорів, відсотків (т. 1 а. с. 27, 44, 66).
Відповідач в добровільному порядку відмовився від повернення позивачам грошей, посилаючись на те, що договори були достроково розірвано і грошові кошти зняті, з цього приводу ПриватБанк звернувся до правоохоронних органів із заявою, на підставі якої порушено кримінальну справу за ст. 191 ч. 5 КК України, і питання щодо повернення вкладів буде вирішено в залежності від результатів її розгляду (т. 1 а. с. 82-84).
Розслідування по кримінальній справі до теперішнього часу не закінчено.
Згідно із висновком експерта, яким проведено почеркознавчу експертизу, від 24 липня 2009 року, підписи під заявами від імені позивачів про розірвання договорів, укладених між сторонами, та на видаткових касових документах про видачу позивачам готівки за цими договорами, виконані не позивачами, а іншою особою (іншими особами) - т. 3 а. с. 110-117.
Враховуючі наведені обставини та докази, апеляційний суд вважає, що, в судовому засіданні знайшло підтвердження укладення між сторонами вищезазначених договорів банківського вкладу та порушення відповідачем умов договорів щодо повернення позивачам внесених ними грошових вкладів і відсотків по вкладам, і, що виходячи із вимог ст. ст. 525, 526, 536, 611, 625, 1058, 1061 ЦК України, районний суд, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачів відповідних сум вкладів, відсотків по вкладам та 3% річних, розмір яких відповідачем у судовому засіданні не оспорювався.
Районний суд, також, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивачів щодо відшкодування моральної шкоди, виходячи з того, що ст. 1167 ЦК України на спірні правовідносини не розповсюджується, іншим законом чи договорами таке відшкодування не передбачено.
Доводи в апеляційній скарзі відповідача про неможливість вирішення питання щодо позовних вимог позивачів, оскільки, органами СБУ Дніпропетровської області проводиться розслідування відносно викрадення грошових вкладів, в тому числі, і вкладів позивачів, за участю колишнього заступника начальника Правобережного відділення ПриватБанку ОСОБА_5 і необхідність застосування норм матеріального права, що регулюють правовідносини по відшкодуванню шкоди, та про порушення процедури при укладенні договорів на грошові вклади з боку самих позивачів, є безпідставними, так як в даному випадку між сторонами існували договірні відносини, укладення договорів і внесення по ним коштів до ПАТ КБ "ПриватБанк", сам відповідач не заперечував; договори незаконними або недійсними не визнавались; по зазначеній кримінальній справі позивачі потерпілими не визнані; в разі встановлення винних, відповідач не позбавлений можливості звернутись до них із відповідними вимогами про відшкодування шкоди.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання щодо грошової одиниці, в якій необхідно стягнути грошові кошти з відповідача, суд порушив ч. 1 ст. 192 ЦК України про те, що законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Районний суд стягнув відповідні суми у доларах США, виходячи з того, що позивачами були зроблені внески в іноземній валюті, в той час як стягнення може бути проведено лише в грошовій одиниці України.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги, частково задовольнивши її, і змінити рішення суду в частині виду грошової одиниці стягнення вкладів, відсотків по вкладам та 3% річних, перерахувавши суми вкладів та відсотків, згідно із курсом, встановленим Національним банком України на день розгляду справи: 100 доларі США - 798,0400 грн., а суми 3% річних залишити в зазначеному вже в рішенні розміру в гривнях.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що із відповідача необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 вклад "Копілка" у розмірі 71 820 грн., відсотки по внесках у сумі 5 961 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 023 грн. 29 коп.; на користь ОСОБА_3 вклад "Копілка" у розмірі 71 820 грн., відсотки по внесках у сумі 5 961 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 023 грн. 29 коп. та на користь ОСОБА_4 вклад "Комбі" у розмірі 71 820 грн., відсотки по внесках у сумі 538 грн. 65 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 5 603 грн. 37 коп., а в решті рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2009 року змінити в частині виду грошової одиниці стягнення вкладів, відсотків по вкладам та 3% річних.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 вклад "Копілка" у розмірі 71 820 (сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, відсотки по внесках у сумі 5 961 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) гривню та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 023 (шість тисяч двадцять три) гривні 29 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 вклад "Копілка" у розмірі 71 820 (сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, відсотки по внесках у сумі 5 961 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) гривню та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 023 (шість тисяч двадцять три) гривні 29 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 вклад "Комбі" у розмірі 71 820 (сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять) гривень; відсотки по внесках у сумі 538 (п'ятсот тридцять вісім) гривень 65 коп.; 3% річних від простроченої суми у розмірі 5 603 (п'ять тисяч шістсот три) гривні 37 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: